Карта “Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті” та історичний нарис «Край козацької звитяги і надії»

Територія Марганецької територіальної громади має славетне героїчне минуле. Ця місцевість розташована на теренах унікального масиву велетенських річкових плавнів Великого Лугу Запорозького. Надзвичайно багатий на рослинний і тваринний світ, Великий Луг здавна приваблював сюди наших пращурів. Саме тут знаходилася перша Запорозька Січ – Томаківська, розташовувалися козацькі зимівники, зокрема, зимівник видатного кошового отамана – відомий як пасіка Івана Сірка.

В фонді Марганецької центральної бібліотеки нещодавно з’явилася мапа “Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті”. Її подарував бібліотеці В`ячеслав Зайцев, історик, археолог, депутат Запорізької міської ради, володар ордену “За мужність” ІІІ ступеня, завідувач інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника “Хортиця”. Написав її науковий співробітник національного заповідника «Хортиця» – Олег Власов.

Це надзвичайно цінне картографічне видання, бо на ньому відтворено як би міг виглядати Великий Луг майже 200 років тому – у ХІХ ст. Запорозьким дослідникам, членами Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, вдалось відтворити це неперевершене диво природи – Великий Луг у його первозданному вигляді, а це – сотні географічних назв (топонiмiв) балок, курганів, сел, урочищ, річок, проток та озер.

Великий Луг Запорозький – диво природи первісного Дніпра, принесене у жертву “технічному прогресу” у середині ХХ ст. “Луг” означає низовинні плавні, помережені лабіринтом річок, проток, рукавів, озер та боліт, вкриті густими очеретами, лататтям, луками, заплавними лісами та чагарниками, з-поміж яких деінде здіймалися високі піщані кучугури. Все це дуже відрізняло його на тлі неозорих причорноморських степів. Під словом «Великий» маються на увазі розміри Лугу. Зі сходу на захід, від гирла річки Янчекрак до лиману Великі Води, тягнувся він понад 100 км, а з півночі на південь розширювався до 20-25 км. «Запорозький» – це той, що лежить нижче Дніпрових порогів.

Надзвичайно багатою була жива природа плавнів. З дерев тут найбільше росли верба, тополя, в’яз, вільха, зустрічалися й дуб та береза дніпровська. У хащах жили кабани, косулі, зайці, борсуки, видри, а у козацькі часи зустрічалися ще й бобри, дикі коні тарпани, сайгаки, тури і навіть ведмеді. Найбільше було птахів: чапля, лелека, бугай, квак, мартин, пелікан, водяна курочка, чірок, кулик, орлан білохвост, чібіс, сова, скопа – ось далеко не повний перелік. З давніх часів найважливіших багатством Дніпра вважалася риба. Чимало цінних промислових риб ловилося у Великому Лузі: чехоня, сазан, судак, в’язь, головень, плітка, жерех, минь, карась. Колись зустрічалися й осетрові – стерлядь, білуга, севрюга.

П’ять з восьми Запорозьких Січей стояли у XVІ – XVІІІ ст.ст. на Великому Лузі. З цими місцями були пов’язані імена Івана Сірка, Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та інших видатних українців. Уважний споглядач карти помітить позначку Томаківської Січі, що знаходилася поблизу сучасного міста Марганець і яка, на думку багатьох дослідників, вважається першою Запорозькою Січчю.

Низове товариство спиралося, як на міцну фортецю, на неозорі плавневі хащі у лабіринті проток і озер. У Великому Лузі і поряд із ним виникали сотні козацьких зимівників. Наприклад, в селі Гологрушівка (або Грушівка), позначеного на карті, знаходився козацький зимівник видатного кошового отамана Івана Сірка. Він його прізвища отримало назву й урочище Сірківка, що позначено на мапі якраз неподалік села Гологрушівка.

За радянських часів свідчення про Великий Луг Запорозький було буквально стерте з людської пам’яті. Страшна трагедія Запорозьких земель сталася у 50-х роках ХХ сторіччя – спорудження Каховської ГЕС, створення штучного моря – так званого Каховського водосховища. Під його водами опинилася 2155 квадратних кілометрів території сучасних Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей (майже 230 кілометрів навздовжки та подекуди в ширину до 25 кілометрів). Штучне море фактично знищіло найродючіші землі, луги, ліси, річки, озера, де усе кишіло рибою і звіром, це був справжній Едем за Дніпровськими порогами.

Десь там на дні штучного водоймища лишилися понад 90 сіл – Грушівка, Кут, Дудчани, Чернишівка, Покровське… Плавневі затоки – Сірківка, Паліївщина, Васюрине, Степовик, Наливач, Велика Пуща… Балки – Чортувата, Чабанка, Вертелів, Тиха, Вороняче царство, Волова… Річки, озера та острови – Ревун, Лапинка, Підпільна, Похила, Шершава, Темна, Скарбна, Сисина, Лиса, Савка, Головате, Оріхове, Лопухове, Гредчине, Домаха, Бакланове, Хомине, Кривеньке, Прищепа, Піскувате, Лебедина, Скажена, Бистрик, Нажора, Перебій, Бугай, Тарас, Цимбал, Кругляк, Щуче, Чирва, Чабанка, Шарай, Яма Кота, Біле, Хрещате, Солдатське, Матроське, Дармоліївка… Скіфські кургани – Сидориха, Лисі Могили, Журавлиха… Побічним ефектом цього злочину було брутальне знищення кількох Запорозьких Січей і тисяч інших пам’яток давнини.

Карта “Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті” є спробою відродити пам’ять про часточку спадщини предків. Вона допоможе уявити природнє диво, дивовижні плавні Дніпра – Великий Луг Запорозький.

Цінним та унікальним в своєму роді виданням є історичний нарис історичний нарис «Край козацької звитяги і надії». Цю книгу нещодавно подарували Марганецькій центральній бібліотеці автори книги Олександр Рубан та Микола Боровик.

Рубан Олександр. Край козацької звитяги і надії: нарис/ Олександр Рубан, Наталія Скрипченко; художник Микола Боровик. – Львів БОНА, 2021. – 80с., іл.

Автор книги – Олександр Федорович Рубан, ініціатор та засновник історичного музею в Добронадіївській школі, вчитель-методист, автор двох поетичних збірок, краєзнавець та дослідник історичного минулого регіону сіл Іллінка (Грушівка), Добра Надія (Яковлєво), Новокиївка (Царська милість), один з ініціаторів проведення щорічного міжрегіонального етнофестивалю обрядів і оберегів «Пасіка Сірка», нагороджений в 2018 році відзнакою Дніпропетровської обласної ради – нагрудним знаком «За розвиток духовності». В написанні та виданні книги взяла участь Наталія Миколаївна Скрипченко, голова Томаківської районної ради, кандидат наук з державного управління, організатор щорічного міжрегіонального етнофестивалю обрядів і оберегів «Пасіка Сірка». Матеріали книги проілюстровані картинами Миколи Івановича Боровика, відомого художника, члена Національної спілки художників України, нагородженого в 2018 році відзнакою Дніпропетровської обласної ради – нагрудним знаком «За розвиток духовності».

Головна цінність книги в тому, що нарешті в одному виданні зібрано всю інформацію стосовно козацького героїчного минулого наших земель, починаючи від запорозького козацтва та до сучасних зберігачів традицій та культури, яких об’єднує та популяризує щорічний міжрегіональний етнофестиваль обрядів та оберегів «Пасіка Сірка». Сам автор книги Олександр Рубан зазначає, що ця книга адресована, в першу чергу, місцевим жителям сіл Іллінка, Добра Надія, Новокиївка, які мають знати свою історію, гордитися нею і дбати про її продовження. Адже живучи на територіях, де колись розгортали свою діяльність славетні запорозькі козаки, де був легендарний непереможний кошовий отаман Іван Сірко, що тримав кілька десятиліть в страху турків і татарів, де знаходився унікальний природний масив річкових плавнів Великий Луг Запорозький, варто вивчати і досліджувати історичне минуле наших пращурів, черпати енергію натхнення зі своїх історичних коренів, відроджувати багату культуру та природу нашої місцевості, та, можливо, представити свою національну ідентичність на світовій культурно-історичній арені.

В перших розділах книги, використовуючи дослідження науковців, розглядається феномен запорозького козацтва, зокрема, започаткування та функціонування знаменитої Томаківської Січі, стосовно першості якої і досі ведуться наукові дискусії, бо до сьогодні поширений стереотип про існування січі на Хортиці.

Багата природа села Грушівки, пишна рослинність та незчисленність тваринного світу і птахів, затишок дерев та кущів, біорізноманіття річок та озер приваблювали сюди козаків на відпочинок, тут вони облаштовували свої зимівники. Саме у селі Грушівка облюбував місця під свій зимівник і найвідоміший кошовий отаман Війська Запорозького низового Іван Сірко. За його ініціативи на цій території була облаштована капличка, де пізніше була побудована церква св. Архистратига Михаїла, яка, на жаль, не збереглася до наших часів. Безліч легенд щодо Івана Сірка та козаків і досі живе в народній пам’яті мешканців цього села. В розділі про історію розвитку бджільництва в селі Грушівка подано автентичні авторські свідчення про унікальне пасічникування в цій місцевості. То й недарма міжрегіональний етнофестиваль обрядів і оберегів «Пасіка Сірка» започаткований саме на цій території. Цей масштабний феєричний захід, що проводився вже двічі, прогримів на всю Україну та отримав європейську відзнаку EFFE у м. Брюссель. Ініціаторами його започаткування були Олександр Рубан та Микола Боровик. Відбувся він завдяки наполегливості, ентузіазму і працьовитості голови Томаківської районної ради Наталії Скрипченко. Дух славетної козацької епохи об’єднав сучасних продовжувачів козацьких традицій, продемонстрував неповторність та розмаїття української культури. Це значний крок на шляху популяризації та розвитку української національної самобутності та ідентичності, утвердженні відчуття приналежності до могутнього джерела енергії української духовності, культури та історії.

Потенціал цієї місцевості має всі передумови для створення історико-краєзнавчого комплексу «Спадщина Великого Лугу». Про перспективи розвитку цього напрямку також ви дізнаєтесь в цій книзі.

Тексти книги прикрасили репродукції неймовірних картин Миколи Боровика. Микола Іванович – виходець із села Грушівка, тому цей край для нього по-особливому цінний та привабливий. Він щиро переймається збереженням та популяризацією історію свого краю. І тому, як справжній геній пензля, з усією майстерністю переніс всю свою любов, вболівання та сподівання на полотно.

На сьогодні нарис «Край козацької звитяги і надії» – це єдине друковане видання, в якому зібрано авторитетні відомості про непересічне історичне минуле місцевості козацького села Грушівка Марганецької територіальної громади, а також накреслені плани щодо відродження славної історії Великого Лугу, його духовних скарбниць, в тому числі і через підтримку щорічного етнофестивалю «Пасіка Сірка».

Запитуйте карту «Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті» та книгу «Край козацької звитяги і надії» в Марганецькій центральній міській бібліотеці!

Підготувала Ольга Забенько