Через штучні обмеження на оптовому ринку електроенергії – так звані"прайс-кепи", генеруючі компанії не можуть накопичувати кошти на ремонт пошкодженого агресором обладнання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів Олександра Трохимця в Facebook.
За його словами, від бомбардувань постраждали всі учасники ринку електроенергії, але найбільше руйнувань зазнала теплова генерація. Тож сьогодні стоїть питання відновлення розбомблених електростанцій і підстанцій та підготовка до наступної зими.
Для цього необхідні гроші на закупівлю обладнання та проведення робіт, які генеруючі компанії можуть отримати тільки з одного джерела – продаючи вироблену електроенергію.
"У нас, на жаль… де-юре, ціна ніби й не регулюється, а де-факто – ще й як регулюється. Називається це регулювання "встановленням прайс-кепів"… – граничних цін на ринку електричної енергії. Тобто, держава каже – ви можете продавати свій товар за ціною, якою ви хочете, але не дешевше ніж отака ціна, і не дорожче, ніж отака", – розповів Трохимець.
Він також додав, що з моменту приєднання української енергосистеми до європейської – ENTSO-E, Україна фактично вже є частиною Євросоюзу, але лише в технічному аспекті, а не в юридичному та економічному. Однією з причин цього він назвав жорсткі штучні обмеження, які не притаманні Європі.
"Вони заважають розвитку української енергетики та посиленню співпраці з Європою. Через дію "прайс-кепів" генеруючі компанії змушені продавати електроенергію нижче собівартості її виробітку. Внаслідок цього вони не мають змоги накопичувати кошти на ремонт пошкодженого агресором обладнання", – зазначив експерт.
Нагадаємо, раніше голова комітету Верховної ради з питань енергетики Андрій Герус заявляв, що влада обговорює відмову від цінових обмежень на ринку електроенергії, що дасть можливість швидше ремонтувати інфраструктуру та будувати нову генерацію.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.
