Тисячі цивільних українців утримуються під вартою в Росії та на тимчасово окупованих територіях, у різних місцях – від нещодавно побудованих в'язниць до задушливого підвалу. Більшість з них не мають жодного статусу за російським законодавством. І РФ планує побудувати ще десятки в'язниць для цього, згідно з документом, отриманим Associated Press.
Зокрема, у січневому документі російського уряду викладені плани створення 25 нових колоній і шести інших центрів утримання під вартою на тимчасово окупованих територіях України до 2026 року.
Крім того, у травні глава Кремля Владімір Путін підписав указ, який дозволяє Росії відправляти людей з територій із воєнним станом, до яких належить тимчасово окуповані території України, до регіонів, де його немає, наприклад, до Росії. Це полегшує депортацію українців, які чинять опір російській окупації, вглиб РФ на невизначений термін.
Багатьох цивільних затримують за такі “правопорушення”, як використання української мови або просто перебування у тимчасово окупованому регіоні, і часто утримують без пред'явлення звинувачень. Когось росіяни називають терористами та бойовиками, які "чинять опір спеціальній військовій операції". Сотні людей військові РФ використовують для примусової праці, зокрема, змушують рити окопи та інші укріплення, а також могили для масових поховань.
Катування в таких місцях є рутиною, включаючи удари електричним струмом, побиття, імітацію удушення. Багато колишніх полонених розповіли AP, що були свідками смертей.
Росія ж взагалі не визнає, що утримує цивільних, не кажучи вже про причини, через які вона це робить. Але такі полонені для РФ можуть стати майбутніми розмінними монетами в обміні на російських солдатів. В ООН кажуть про докази того, що цивільні використовуються як живі щити поблизу лінії фронту.
AP поспілкувалося з десятками людей, у тому числі з 20 колишніми затриманими, а також колишніми військовополоненими, сім'ями понад десятка мирних громадян, які перебувають під вартою, двома офіцерами української розвідки та представником уряду. Їхні розповіді, а також супутникові знімки, соціальні мережі, урядові документи та копії листів, надані Червоним Хрестом, підтверджують широкомасштабну російську систему затримання і жорстокого поводження з цивільними, що є прямим порушенням Женевських конвенцій.
Деяких цивільних росіяни утримували кілька днів або тижнів, тоді як інші зникли безвісти більше року тому. Майже всі звільнені стверджували, що зазнавали катувань або були свідками тортур, і більшість розповідали, що їх перевозили з одного місця в інше без пояснення причин.
"Це бізнес на торгівлі людьми. Якщо ми не будемо про це говорити і мовчати, то завтра там може опинитися будь-хто – мій сусід, знайомий, дитина", – сказала Олена Ягупова, яку загарбники змушували копати окопи для військ РФ на Запоріжжі.
Росіяни використовують щонайменше 40 місць для ув’язнення цивільних українців у Росії та Білорусі, а також 63 імпровізованих та “офіційних” в'язниці на тимчасово окупованій території України, згідно з картою AP, створеною на основі даних колишніх полонених, Медійної ініціативи за права людини та правозахисної групи Gulagu.net. У нещодавній доповіді ООН нараховано загалом 37 таких об'єктів у Росії та Білорусі і 125 – в тимчасово окупованій Україні.
У деяких із них утримуються російські в'язні, звинувачені або засуджені за різні злочини. Інші, імпровізовані в'язниці, знаходяться поблизу лінії фронту, і AP задокументувало два місця, де, за словами колишніх в'язнів, українців змушували рити окопи.
Тіньовий характер системи ускладнює визначення точної кількості цивільних, які перебувають в ув'язненні. Уряд України зміг підтвердити юридичні дані дещо більше тисячі людей, проти яких росіяни висунули звинувачення.
За словами російського правозахисника, засновника Gulagu.net Владіміра Осечкіна, щонайменше чотири тисячі цивільних утримуються в Росії і ще стільки ж розкидані по тимчасово окупованих територіях. Осечкін показав AP російський документ, датований 2022 роком, в якому йдеться про те, що 119 людей, які "виступали проти спеціальної військової операції", були перевезені літаком до головної тюремної колонії у Воронезькій області РФ. Багато українців, пізніше звільнених, також розповідали про незрозумілі перевезення літаками.
Загалом український уряд вважає, що близько десяти тисяч цивільних могли бути затримані, за словами представника України Олександра Кононеко, на основі повідомлень від близьких, а також інтерв'ю з деякими цивільними після звільнення і сотнями українських солдатів, повернутих в результаті обміну полоненими. У червні Україна заявила, що на підконтрольну Україні територію змогли повернути з російського ув'язнення близько 150 цивільних. Тим часом росіяни заперечують, що утримують мирних громадян.
"Вони кажуть: "У нас немає цих людей, це ви брешете", – зазначає Кононеко.
Розшукувати мирних жителів, які перебувають під вартою в Росії, дуже важко.
Кількість затриманих цивільних стрімко зростала протягом війни. У першій хвилі на початку повномасштабного вторгнення російські війська увійшли зі списками активістів, проукраїнських громадських лідерів та ветеранів. Мера Мелітополя Івана Федорова затримали, коли російські війська отримали контроль над його містом, але за тиждень обміняли на дев'ятьох російських солдатів, розповів він.
Потім загарбники зосередилися на вчителях і лікарях, які відмовлялися працювати з окупаційною “владою”. Але сьогодні причини для затримання людей настілки прості, як прив'язування до велосипеда стрічки в синьо-жовтих кольорах.
"Зараз немає ніякої логіки", – сказав Федоров.
За оцінками Федорова, тільки в його місті утримують близько 500 цивільних українців – ці цифри підтвердили багато людей, опитаних AP.
Представник української розвідки, який говорив на умовах анонімності, заявив, що страх Росії перед дисидентами став "патологічним" з минулої осені, оскільки окупанти готувалися до контрнаступу України.
AP бачила численні оголошення про зникнення безвісти, розміщені в соціальних мережах. У повідомленнях, написаних українською мовою, описуються затримання під дулом пістолета вдома і на вулиці.
Женевські конвенції забороняють свавільне затримання або примусову депортацію цивільних і стверджують, що полоненим має бути дозволено спілкуватися з близькими, отримати адвоката і оскаржити висунуті проти них звинувачення.
Сотні мирних людей опиняються в місцях, які, можливо, навіть небезпечніші за в'язниці: в окопах тимчасово окупованих територій України. Там вони змушені будувати захист для російських солдатів, за словами багатьох людей, яким вдалося повернутися з російського полону.
Росіяни затримують цивільних разом із солдатами. Когось можуть затримати навіть випадково, навмання.
Катування були постійним явищем, незалежно від того, чи була інформація, яку потрібно було отримати, за словами колишнього полоненого, з яким поспілкувалося AP. У червневій доповіді ООН вказується, що 91% ув'язнених розповідали про тортури і жорстоке поводження.
На тимчасово окупованих територіях усі звільнені цивільні, опитані AP, розповідали про переповнені кімнати та камери, заздалегідь підготовлені знаряддя катувань, акуратно покладену поруч з офісними стільцями стрічку для зв'язування рук і ніг, а також про неодноразові допити ФСБ.
Разом з фізичними тортурами росіяни застосовували і психологічне насильство. Зокрема, вони змушували полонених вчити куплет за куплетом російський гімн та інші патріотичні пісні.
