Колегія Європейської Комісії сьогодні має намір розглянути пропозиції єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського щодо розв'язання проблеми експорту українського зерна до Польщі Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії.
"Імпорт зерна з України є дуже чутливим питанням. Ми будемо обговорювати це під час зустрічі колегії Єврокомісії. Ви знаєте, що моя позиція є чіткою: ми маємо підтримати Україну, перш за все – транзит зерна з України до більшої кількості морських портів…
Водночас якщо заборона на такий імпорт до п’яти прифронтових держав не буде продовжена, ми можемо очікувати на нову масштабну кризу у цих прикордонних країнах", – сказав представник Єврокомісії.
Він зауважив, що від низьких цін на зерно, що є наслідком російської блокади українських портів, страждає й сама Україна. Пропозиція надати Україні компенсації вартості транзиту допоможе підтримати конкурентоспроможність українського зернового експорту та повернутися на традиційні ринки.
"Чорноморські шляхи наразі заблоковані Росією, тож "коридори солідарності" залишаються єдиним можливим шляхом для українського експорту. Це означає додаткові витрати на транзит. Нам треба розвинути ці маршрути та використовувати більше морських портів. Головний виклик – це не інфраструктура, а економічний аспект. Транзит є надто коштовним для українських компаній, щоб експортувати зерно та бути конкурентними на інших ринках. Тому я запропонував фінансово підтримати Україну, шляхом компенсації вартості транзиту. Ми обговорювали це на колегії", – зазначив Войцеховський.
Єврокомісар підкреслив, що така пропозиція, – продовжити тимчасову заборону на український аграрний експорт до п’яти "прифронтових" країн до кінця року та надати Україні компенсацію витрат за транзит – на цьому етапі є його особистою позицією, яку він завтра представить Єврокомісії.
Крім цього, завтра колегія вислухає оновлену інформацію від технічної місії, яка щойно відвідала Румунію, для вивчення можливості збільшення пропускної спроможності її портів. Саме Румунія, за словами Войцеховського, наразі залишається головною транзитною країною для українського зерна.
"Ми, як Європейський Союз, рішуче підтримуємо Україну. Особливо це стосується п’яти сусідніх країн-членів, їх суспільства та людей, які доклали величезних зусиль з підтримки України, що відобразилося також у державних витратах. Один з елементів цієї підтримки – відкриття наших ринків для продукції з України, в першу чергу, для – сільськогосподарської продукції….
Тож ця тимчасова заборона (на експорт зерна – ред.) не є дискримінацією. Вона не стосується усього ЄС, і розглядається як захід, щоб запобігти негативним наслідкам для обох сторін. Прямий імпорт не є добрим для фермерів цих "прифронтових" країн, але також для України, тому що це спекулятивна торгівля", – заявив представник Єврокомісії.
Він нагадав, що наразі український експорт на ринок ЄС складає 28 мільярдів євро, з цього обсягу майже половина – 13 мільярдів євро, – припадає на сільськогосподарські продукти. За минулий рік обсяг цього українського аграрного експорту до ЄС зріс на 6 мільярдів євро, 5 з яких припали саме на п’ять прикордонних з Україною держав, що спричинило шок для їх ринків.
"Україна була заблокована Росією, українське зерно було набагато дешевшим за ціни на глобальному та світовому ринку. Це було використано, хоча й законно, але не зовсім чесно, тими трейдерами, що скористалися цією ситуацією. Тож це (експорт – ред.) не є прибутковим для фермерів як в ЄС, так і в Україні.
Моя пропозиція є доброю для України, тому що дає їй шанс повернутися до нормальної торгівлі на кращих, не спекулятивних ринках. Ми знайдемо найкраще рішення, яке буде прийнятним для всіх партнерів, включаючи Україну", – висловив впевненість Войцеховський.
