Британський центробанк узяв паузу після зростання цін на енергоносії через війну на Близькому Сході, але дав зрозуміти, що може посилити політику, якщо інфляційний тиск закріпиться в цінах і зарплатах. Банк Англії залишив базову ставку на рівні 3,75%. За рішення проголосували вісім із дев'яти членів Комітету з монетарної політики, тоді як головний економіст центробанку Г'ю Пілл виступив за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту – до 4%.
Регулятор пояснив рішення різким зростанням невизначеності через конфлікт на Близькому Сході. За оцінкою Банку Англії, війна вже підштовхує ціни на енергоносії, впливає на вартість пального для домогосподарств і може згодом перейти у вищі комунальні платежі, витрати бізнесу та споживчі ціни. Інфляція у Великій Британії зросла до 3,3% і, за прогнозом центробанку, може піднятися ще вище цього року.
Ціль Банку Англії залишається на рівні 2%, але регулятор визнає, що монетарна політика не може впливати на глобальні ціни на енергоносії. Завдання центробанку – не допустити, щоб тимчасовий енергетичний шок став тривалою інфляцією. Банк Англії окремо вказав на ризик так званих вторинних ефектів: компанії можуть піднімати ціни, щоб компенсувати дорожчу енергію та виробничі витрати, а працівники – вимагати вищих зарплат через зростання власних рахунків.
Водночас регулятор вважає, що слабший попит і охолодження ринку праці можуть стримати цей процес. У звіті центробанк розглянув кілька сценаріїв для британської економіки. У гіршому випадку, якщо енергетичний шок буде тривалим і сильним, інфляція може суттєво перевищити ціль, а Банк Англії буде змушений діяти жорсткіше.
Саме тому нинішнє рішення виглядає не як сигнал до швидкого зниження ставок, а як пауза перед новими даними щодо цін, зарплат і впливу війни на енергетичні ринки. Для України це важливо як частина ширшої глобальної картини: дорогі енергоносії знову змушують великі центробанки відкладати пом'якшення політики або навіть думати про нові підвищення ставок. Це означає дорожчі гроші на світових ринках, тиск на валюти, більшу обережність інвесторів і ризик нового витка цінового тиску для імпортозалежних економік.
За матеріалами: Bank of England, The Guardian