Берлін поспішає визначитися, чи купувати частку в KNDS – франко-німецькому виробнику танків Leopard, гаубиць Caesar та іншої військової техніки. Для України це не просто корпоративна угода: від майбутньої структури власності залежить, хто контролюватиме одного з ключових оборонних виробників Європи перед новою хвилею переозброєння. Профспілка IG Metall закликала канцлера Фрідріха Мерца швидко ухвалити рішення щодо можливої державної участі в KNDS, пише Handelsblatt.
За даними FT, компанія сама тисне на уряд Німеччини, бо готує вихід на біржу до літа 2026 року й не хоче зупиняти IPO через політичні суперечки в Берліні. KNDS утворена на базі німецької Krauss-Maffei Wegmann і французької Nexter. Зараз 50% компанії контролює французька держава, а інша половина належить німецьким сімейним акціонерам.
Якщо Німеччина не купить частку до IPO, Франція може залишитися єдиним великим державним акціонером, а Берлін ризикує втратити частину впливу на стратегічні рішення компанії. Саме через це в німецькому уряді тривають суперечки про розмір пакета. Handelsblatt раніше повідомляв, що Міноборони Німеччини підтримує частку близько 40%, тоді як Мінекономіки та канцелярія схиляються до приблизно 30%.
Bloomberg писав, що державний банк KfW уже залучав JPMorgan для підготовки можливої угоди. Ціна питання може бути великою. За оцінками FT і Reuters, IPO KNDS може оцінити компанію приблизно у 15-20 млрд євро.
На тлі війни Росії проти України, зростання оборонних бюджетів у Європі та попиту на бронетехніку виробники озброєнь стали одними з головних бенефіціарів нової безпекової політики ЄС. Для України KNDS має пряме значення. Концерн виробляє та обслуговує системи, які вже використовуються або важливі для української армії, зокрема Leopard, Caesar, PzH 2000 і Gepard.
У 2024 році компанія відкрила дочірнє підприємство KNDS Ukraine у Києві, щоб підтримувати співпрацю з українськими держструктурами й оборонною промисловістю. Якщо Німеччина отримає значний пакет у KNDS, це може посилити політичний контроль Берліна над оборонними ланцюгами, інвестиціями та майбутніми виробничими програмами. Для України це важливо в довгостроковій перспективі: європейські країни переходять від разових поставок зі складів до промислової моделі підтримки, де ключовими стають серійне виробництво, ремонт, боєприпаси та локалізація частини робіт.
Водночас державна участь не гарантує швидших поставок автоматично. Рішення щодо експорту зброї, бюджетів і пріоритетів виробництва все одно залишатимуться політичними. Але якщо Берлін зволікатиме, KNDS може вийти на біржу без німецького державного акціонера, а вплив Німеччини на одного з головних виробників сухопутного озброєння в Європі буде складніше закріпити пізніше.
Для України головний висновок такий: майбутнє KNDS визначатиме не лише ринок оборонних акцій, а й здатність Європи швидко нарощувати виробництво бронетехніки, артилерії, запчастин і сервісу. Чим стабільнішою буде промислова база таких компаній, тим менше підтримка України залежатиме від старих складів і короткострокових політичних рішень. За матеріалами: Handelsblatt, Financial Times, Bloomberg, Bloomberg, KNDS