Фінляндія на кілька годин зупинила авіасполучення в головному аеропорту країни через повідомлення про можливий дрон у районі Гельсінкі. Інцидент показав, як безпілотники стають ризиком не лише для фронту, а й для цивільної інфраструктури країн НАТО. Рятувальні служби Міністерства внутрішніх справ Фінляндії вранці 15 травня випустили екстрене попередження через можливе виявлення дрона в регіоні Уусімаа, куди входить Гельсінкі.
Попередження з'явилося незадовго до 4:00, а пізніше влада повідомила, що небезпека минула і звичайне життя може продовжуватися. Через тривогу аеропорт Гельсінкі-Вантаа, головні повітряні ворота країни, приблизно на три години призупинив авіарух. За даними авіаційного видання AeroTime, рух зупиняли з 4:00 до 7:00 за місцевим часом, а роботу відновили після 7:00.
Частину рейсів перенаправили до інших міст, зокрема Стокгольма, Рованіємі та Таллінна. Іспанська El País повідомила, що фінська влада також закликала мешканців Уусімаа залишатися в приміщеннях або шукати найбезпечніше укриття, якщо вони перебували на вулиці. На ситуацію відреагували армія та екстрені служби; над районом бачили фінські винищувачі.
Президент Фінляндії Александр Стубб після скасування тривоги заявив, що прямої військової загрози для країни немає. Прем'єр-міністр Петтері Орпо повідомив, що сили оборони посилили спостереження і готовність до реагування. Причини інциденту поки остаточно не встановлені.
Це важливо для контексту: Фінляндія та країни Балтії вже стикалися з випадками, коли безпілотники або підозрілі повітряні об'єкти потрапляли до їхнього повітряного простору на тлі війни Росії проти України та активності дронів у регіоні Балтійського моря. Наприкінці квітня фінський уряд окремо оголосив про посилення протидронової оборони. МВС Фінляндії повідомляло, що прикордонна служба має отримати €44 млн на засоби виявлення, ідентифікації та протидії дронам, а поліція – близько €6 млн на технічні можливості для пошуку і визначення місця перебування безпілотників.
Для України цей інцидент показовий з двох причин. По-перше, європейські країни дедалі швидше переводять дронову загрозу з військової площини у сферу захисту аеропортів, міст, кордонів і критичної інфраструктури. По-друге, війна безпілотників уже змінює витрати союзників: їм доводиться інвестувати не лише у ППО, а й у дешевші, масові та гнучкі системи виявлення малих повітряних цілей.
Поки фінська влада не назвала походження можливого дрона, найобережніший висновок такий: навіть непідтверджений сигнал про безпілотник біля столиці країни НАТО може зупинити авіарух, підняти екстрені служби й створити прямі витрати для авіакомпаній, пасажирів та державної системи безпеки. За матеріалами: Ministry of the Interior of Finland, AeroTime, El País, Finnish Rescue Services