Національний банк виступив проти продовження практики підвищеного оподаткування банків, яка вже діє у 2026 році. Регулятор вважає, що короткострокові надходження до бюджету можуть обернутися значно більшими втратами для кредитування економіки. Національний банк України оприлюднив позицію щодо оподаткування банків і розкритикував не саму ідею одноразового екстраподатку, а перетворення такого підходу на тривалу практику.
У 2026 році банки вже сплачують податок на прибуток за ставкою 50% відповідно до закону, ухваленого Верховною Радою 3 грудня 2025 року. Цей закон передбачає, що у 2026 році банки платять податок на прибуток за підвищеною ставкою 50% і не можуть зменшувати оподатковуваний прибуток на збитки минулих років. Державна податкова служба у січні окремо роз'яснювала, що така ставка застосовується до прибутку банків починаючи зі звітних періодів 2026 року, а також до окремих операцій із дивідендами.
НБУ нагадує, що у 2023 році банківський сектор сприйняв 50% податок як разовий вимушений крок через "неринкову природу" прибутків того періоду. Однак зараз, за позицією регулятора, ситуація змінилася: прибутки банків формуються за рахунок кредитування та інвестицій в ОВДП, а не лише через надзвичайні воєнні умови. Ключовий аргумент Нацбанку – дисбаланс між швидким бюджетним ефектом і майбутніми втратами для економіки.
Регулятор оцінює очікуваний фіскальний ефект від екстраподатку приблизно у 20 млрд грн, але попереджає, що через зменшення капіталу банків економіка може недоотримати 200-300 млрд грн кредитного ресурсу. Для бізнесу це означає ризик меншої доступності кредитів у період, коли економіка потребує фінансування оборони, енергетики, відновлення інфраструктури та інвестицій у виробництво. НБУ підкреслює, що здатність банків нарощувати кредитування прямо залежить від запасів капіталу, а ключовим джерелом його поповнення під час війни залишаються поточні прибутки.
Окрема проблема – державні банки. За оцінкою НБУ, саме вони генерують близько половини прибутку сектору і водночас усе одно перераховують значну частину прибутків до бюджету у формі дивідендів. Через це підвищений податок може не стільки збільшити реальний бюджетний ресурс, скільки зменшити капітал держбанків, які мають фінансувати критичні напрями, зокрема енергетику та оборону.
Регулятор також попереджає, що така податкова практика може вдарити по довірі інвесторів. Банківський сектор уже має підвищену базову ставку податку 25% проти 18% для більшості економіки, а 50% ставка фактично застосовується повторно. Для потенційної приватизації держбанків, за позицією НБУ, важлива передбачувана податкова політика, без якої складніше залучити довгострокових інвесторів.
Нацбанк пов'язує цю тему і з євроінтеграцією. У регулятора заявили, що інструменти пом'якшення негативного ефекту екстраподатку на капітал майже вичерпані, а подальші кроки можуть створити ризики для плану інтеграції України в ЄС. Фактично НБУ пропонує не добирати доходи бюджету за рахунок найбільш прозорого сектору економіки, а рухатися до ширшої податкової бази та детінізації.
За логікою регулятора, постійне підвищення навантаження на банки може дати бюджету гроші зараз, але зменшити ресурс, який мав би працювати на економіку у вигляді кредитів. За матеріалами: НБУ, Верховна Рада, Державна податкова служба