Після російських ударів по логістичній інфраструктурі мережі "Сільпо", "Фора" та Thrash зіткнулися з тимчасовими перебоями у постачанні свіжих й охолоджених продуктів. Найбільше постраждала холодова логістика Києва та області, де знищено орієнтовно 80-100 тис. кв. м спеціалізованих складів. Йдеться про об'єкти, на яких зберігали м'ясо, молочну продукцію, овочі, фрукти та інші товари, що потребують постійного температурного режиму.
Дефіцит відповідних потужностей уже позначився на наповненні полиць окремих магазинів, однак ритейлери продовжують роботу та перебудовують маршрути постачання, повідомляє РБК-Україна. Що сталося з логістичними центрамиУ ніч проти 5 серпня російська атака пошкодила та зруйнувала низку складських і виробничих об'єктів. Серед них були розподільчі центри мереж "Сільпо" та "Фора", які входять до Fozzy Group.
У "Форі" повідомили, що працівників, які перебували на території складів, евакуювали. Компанія втратила значну частину товарних запасів, обладнання та техніки, проте магазини продовжили працювати. Покупців попередили, що частини продукції тимчасово може не бути в наявності.
Найпомітнішими стали перебої з товарами, для яких необхідне зберігання за температури від 0 до +4C. Це насамперед молочна продукція, охолоджене м'ясо, зелень, овочі та фрукти. Про це пишуть автори матеріалу Ірина Костюченко та Марія Мацепа.
Вільних холодних складів недостатньоЗа оцінкою експертів, у Києві та області знищено приблизно 80-100 тис. кв. м складів холодного зберігання. Водночас у регіоні залишилося лише близько 20-30 тис. кв. м вільних площ відповідного призначення. Таким чином, наявні потужності можуть замістити лише 20-30% втрачених.
До того ж переважно йдеться про старіші складські приміщення, які за якістю та технічним оснащенням поступаються знищеним сучасним комплексам. Швидко компенсувати втрати не вдасться. Будівництво навіть порівняно невеликого холодильного термінала площею 2-3 тис. кв. м може тривати від шести місяців до року.
Доставляти охолоджені продукти з об'єктів, розташованих за 300-400 кілометрів від Києва, також економічно невигідно. Як ритейлери перебудовують постачанняОдним із можливих рішень є перехід від великих централізованих розподільчих центрів до мережі менших холодильних хабів. Така модель зменшує ризик одночасної втрати значної частини запасів унаслідок одного удару, але потребує більше працівників, техніки та транспортних маршрутів.
Якщо для обслуговування великого автоматизованого складу достатньо 20-30 працівників, мережі невеликих об'єктів можуть знадобитися 60-70 людей, а також додаткове обладнання для сортування і завантаження продукції. За експертними розрахунками, децентралізація може підвищити логістичні витрати торговельних мереж приблизно на 10-15%. Для дешевих і важких товарів, у собівартості яких перевезення займає значну частку, це потенційно може додати до 5-6% до роздрібної ціни.
Водночас ці показники є прогнозними оцінками, а не вже затвердженим підвищенням цін. Масштаб подорожчання залежатиме від тривалості перебоїв, швидкості відновлення складів та можливості ритейлерів знайти альтернативні потужності. Чому пряма доставка не розв'яже проблемуРитейлери також домовляються з виробниками про постачання продукції безпосередньо до магазинів, оминаючи розподільчі центри.
Такий варіант дозволяє частково наповнювати полиці, але не може повністю замінити централізовану логістику. Доставка до сотень або навіть понад тисячі окремих магазинів може збільшити транспортні витрати виробників у два-три рази. За найгіршого сценарію тривале використання такої моделі здатне підвищити ціни на окремі товари ще на 15-20%.
Додатковою проблемою є те, що магазини не мають достатньо складських площ, аби одночасно приймати й зберігати великі партії продукції від різних постачальників. Що відбувається з товарами на полицяхЧастину фруктів та овочів для столичних магазинів уже доставляють із західних областей України та з Польщі. Подовження маршрутів збільшує витрати на пальне, транспорт і підтримання необхідної температури під час перевезення.
Перебої торкнулися не лише продуктів. В окремих районах Києва виник дефіцит деяких тютюнових виробів, що може бути пов'язано з пошкодженням складів готової продукції JTI та Imperial Brands Ukraine. Логістичний тиск посилюється і через переорієнтацію частини імпорту.
Через обмеження в українських портах вантажі спрямовують через румунську Констанцу та сухопутні маршрути з Польщі, Угорщини і Словаччини. Це збільшує відстань перевезень, хоча конкуренція між постачальниками поки має стримувати різкі цінові стрибки. У липні 2026 року річна інфляція в Україні становила 7,7%.
Транспортні послуги за місяць подорожчали на 5,2%, а порівняно з липнем попереднього року – на 28,9%. Паливо та мастильні матеріали за рік зросли в ціні на 28%. Скільки триватиме відновленняПовне відновлення знищених логістичних потужностей може зайняти щонайменше декілька місяців.
У цей період торговельні мережі використовуватимуть альтернативні склади, невеликі холодильні хаби та прямі поставки від виробників. Експерти вважають, що держава могла б прискорити відновлення завдяки бронюванню водіїв і будівельників, залучених до відбудови логістичних об'єктів, а також запровадженню доступнішого страхування від воєнних ризиків. Комерційні тарифи такого страхування можуть сягати 8-10% вартості будівлі на рік, що робить частину нових проєктів економічно невигідними.
Державна програма зі ставкою близько 3-4% могла б стимулювати будівництво децентралізованої мережі складів.