Штучний інтелект дедалі активніше використовують у політичних кампаніях — і далеко не завжди для невинної обробки зображень або створення рекламних роликів. У різних країнах уже з'являлися підроблені відео та аудіозаписи, у яких політики нібито знімалися з виборів, зізнавалися в маніпуляціях, попереджали про неіснуючі теракти або рекламували сумнівні інвестиції. Такі матеріали називають діпфейками — це створені або суттєво змінені за допомогою штучного інтелекту зображення, відео чи аудіо, які імітують обличчя, голос або дії реальної людини.
Поки що дослідники не мають переконливих доказів того, що один конкретний діпфейк вирішив результат національних виборів. Однак досвід останніх років показує іншу проблему: підроблений контент здатний заплутувати виборців, знижувати довіру до ЗМІ та державних інституцій і поширюватися особливо швидко безпосередньо перед голосуванням. Головні ризики синтетичного контенту в політиці: Криза довіри: підробки не лише обманюють аудиторію, а й дозволяють політикам називати реальні компрометуючі матеріали «фальшивками ШІ».
Фактор часу: вкиди можуть публікуватися за лічені години чи дні до голосування, коли на оперативне спростування залишається мало часу. Маскування під медіа: фейки копіюють оформлення авторитетних телеканалів і ЗМІ, зокрема RTÉ, CNN та Deutsche Welle, посилюючи правдоподібність дезінформації. Шість сценаріїв втручання ШІ у виборчі кампанії1.
Ірландія: кандидатка нібито знялася з перегонівПід час президентських виборів в Ірландії у 2025 році приблизно за два дні до голосування з'явився діпфейк, у якому незалежна кандидатка Кетрін Конноллі нібито оголошувала про вихід із кампанії. Ролик було оформлено як новинний сюжет телерадіокомпанії RTÉ. Штаб кандидатки оперативно спростував інформацію, а сама Конноллі згодом перемогла на виборах.
Однак цей випадок показав, наскільки переконливою може виглядати фальшивка, якщо вона імітує не лише політика, а й оформлення відомого ЗМІ.2. Еквадор: фейкові сюжети CNN та Deutsche WelleПід час президентської кампанії 2025 року в Еквадорі в соціальних мережах поширювалася серія створених за допомогою ШІ роликів, оформлених під сюжети відомих міжнародних ЗМІ. В одному з них кандидата Даніеля Нобоа звинувачували в тому, що він нібито заплатив $1 млн за можливість бути присутнім на інавгурації Дональда Трампа.
Його суперниці Луїсі Гонсалес в інших матеріалах приписували заяви про різке підвищення податків. Використання візуального стилю відомих телеканалів і новинних брендів надавало таким матеріалам додаткову видимість достовірності.3. Німеччина: фейки про теракти та загрози на виборахПеред парламентськими виборами в Німеччині в лютому 2025 року поширювалися ролики про нібито підготовку терактів, заміновані виборчі дільниці та інші загрози безпеці.
В окремих відео використовувалися реальні кадри офіційних структур, до яких додавали хибний контекст і синтетичні голосові доріжки. Серед іншого в інформаційних маніпуляціях фігурували матеріали, що імітували попередження британської розвідувальної служби MI6. Пізніше частину акаунтів і матеріалів пов'язали з проросійськими мережами дезінформації, які намагалися впливати на інформаційне середовище навколо німецьких виборів.4.
Словаччина: скандальне аудіо в період передвиборчої тишіУ 2023 році приблизно за два дні до парламентських виборів у Словаччині з'явився аудіозапис, де голос лідера партії «Прогресивна Словаччина» Міхала Шімечки нібито обговорював купівлю голосів і способи вплинути на результат виборів. Публікація припала на період передвиборчої тиші, що ускладнило оперативну реакцію на вкид. Партія Шімечки зрештою посіла друге місце, поступившись силам Роберта Фіцо.
При цьому довести, що саме діпфейк визначив результат виборів, неможливо: на голосування впливали одразу багато політичних і соціальних чинників.5. Румунія: діпфейки кандидатів для фінансових аферПід час президентських виборів 2025 року в Румунії шахраї використовували зображення кандидатів Джордже Сіміона та Нікушора Дана для просування фіктивних інвестиційних схем. У згенерованих відео політики нібито рекомендували користувачам вкласти гроші в інвестиційні платформи та обіцяли високий дохід.
Використання облич чинних кандидатів надавало шахрайській рекламі додаткову переконливість, особливо на тлі того, що під час кампанії політики постійно присутні в новинах і соціальних мережах.6. Пакистан: звернення лідера з в'язниціНа парламентських виборах 2024 року в Пакистані прихильники колишнього прем'єр-міністра Імрана Хана, який перебував під вартою, використали штучний інтелект для створення відео з його зображенням і голосом. Після голосування партія опублікувала згенеровану «переможну промову», у якій Хан звертався до прихильників і заявляв про успіх підтримуваних ним кандидатів.
Цей приклад показав, що синтетичний контент може використовуватися не лише зловмисниками для обману, а й самими політичними силами як інструмент комунікації. Бразилія намагається окреслити межі допустимогоПроблема набула особливої актуальності напередодні виборів 2026 року в Бразилії. Чинні правила Вищого виборчого суду країни (TSE) вимагають явно маркувати створений або суттєво змінений за допомогою штучного інтелекту синтетичний контент.
Окремо заборонено використання діпфейків для підтримки або дискредитації кандидатів. Приводом для нового юридичного спору став відкрито маркований ролик із цифровим двійником колишнього президента Жаїра Болсонару, показаний на підтримку його сина Флавіу Болсонару. У самому відео вказувалося, що зображення і голос були створені штучним інтелектом.
Тому суду належить визначити, чи повинна заборона охоплювати й такі явно позначені ШІ-імітації, чи допустимі випадки, коли глядача прямо попереджають про синтетичне походження матеріалу і зміст не намагається видати підробку за реальне висловлювання політика. Цей спір важливий далеко не лише для Бразилії. У міру того як технології генерації відео та голосу стають доступнішими, виборчим комісіям і судам доводиться вирішувати, де закінчується допустима політична сатира чи цифрова візуалізація і починається маніпуляція виборцями.
Досвід Ірландії, Еквадору, Німеччини, Словаччини, Румунії та Пакистану показує, що діпфейки вже стали частиною політичного інформаційного середовища. При цьому їхня головна небезпека полягає не обов'язково в здатності самостійно змінити результат виборів, а в тому, що вони ускладнюють виборцям розуміння того, яким зображенням, голосам і повідомленням взагалі можна довіряти. За матеріалами: Folha de S.
Paulo / BBC News Brasil, Tribunal Superior Eleitoral