Від початку повномасштабного вторгнення на Росію накладено рекордну кількість міжнародних санкцій. Попри це країна-агресорка все ще здійснює активну зовнішню торгівлю на сотні мільярдів доларів. Про це йдеться у матеріалі The New York Times.Від 2022 року США внесли до санкційних списків понад 6 тисяч осіб і компаній, пов’язаних із війною проти України. Але більшість із них – це фізичні особи або дрібні "прокладки". Менше ніж 30 – великі іноземні компанії, і лише п’ять із них працюють у фінансовій сфері.Найбільші світові штрафи за порушення санкцій за останнє десятиліття переважно стосувалися банків. Але лише два випадки були напряму пов’язані з Росією. Один із них – проти криптобіржі Binance, яка сприяла фінансовим потокам не тільки Москви, але й Ірану, Північної Кореї та Сирії.Через розрив із Заходом Росія зміцнила економічні зв’язки з Індією та Китаєм. Китайські банки стали фактично "недоторканними": накладення санкцій на них паралізувало б глобальну торгівлю, що спричинило б дефіцит товарів і стрибок цін у США та ЄС.Саме через ці ризики, на думку експертів, Вашингтон не йде на радикальні кроки проти великих китайських фінансових структур.Як зазначає колишній чиновник Мінфіну США Едвард Фішман, Вашингтон неохоче карає великі іноземні банки, через які Москва проводить розрахунки. Причина – ризик зіпсувати відносини з країнами, де ці фінансові установи базуються.Мартін Хорземпа з Інституту міжнародної економіки Петерсона додає, що санкції проти великих китайських банків ударили б і по США. Це могло б паралізувати глобальні ланцюжки постачання та спричинити різке зростання цін для американських споживачів.ЄС нещодавно наклав санкції на два регіональні китайські банки, які допомагали Росії обходити обмеження. Втім, Європа не має достатньо фінансових важелів, щоб забезпечити глобальне дотримання санкцій, наголошує експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марія Снєгова.У висновку NYT пише, що санкційна політика Заходу проти РФ залишається більше символічною, ніж дієвою, адже головні інструменти – міжнародні фінансові потоки і далі залишаються доступними Москві.
