Рахункова палата України оприлюднила підсумки аудиту реалізації експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору 2023–2024 років. Про це йдеться у звіті Рахункової палати.Відповідно до даних звіту, на старті на реалізацію вказаних заходів було передбачено 35,9 млрд грн, фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн. Отже приблизно третина з коштів залишилась невикористаною.Аудитори вважають, що проєкт не відповідав сучасним стандартам проєктного управління: не було достатньо уваги до моніторингу, оцінки ресурсів і показників ефективності.Координатором проєкту було призначено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, яке не має фахової експертизи у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури. Аналогічні прорахунки виявлено і в регіональних службах, що виступали замовниками, а також серед підрядників.Значну роль у недоліках зіграла обрана модель реалізації – спрощена процедура "проектуй-будуй" без відкритих торгів та детальних тендерних процедур.Як результат, на кінець 2024 року більшість захисних споруд лишилися недобудованими: укриття від безпілотників досягли готовності менше ніж на 75 %, а фортифікаційні елементи протиракетного захисту – менш ніж на 25 % від запланованого.Аудит також зафіксував завищення вартості робіт, невідображення боргових зобов’язань в обліку та непрозорість змін у контрактах. У рамках перевірки було відкориговано частину сум – наприклад, зменшено завищені видатки на 2,38 млн грн і скориговано договірні ціни на 27,5 млн грн.Повідомлялось, що наразі Україна веде переговори зі США відносно можливості імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) для стабільного проходження опалювального сезону в умовах ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури.
