Іранський режим під час жорстокого придушення антиурядових протестів вбив щонайменше 16 500 людей та поранивши понад 330 тисяч. Масові вбивства відбуваються в умовах тотального відключення інтернету та телефонного зв'язку, який лікарі на місцях охарактеризували як "геноцид під прикриттям цифрової темряви". Про це пише The Sunday Times із посиланням на звіт мережі іранських лікарів, дані правозахисників та свідчення очевидців. Виданню вдалося отримати інформацію від медиків, які продовжують працювати в іранських лікарнях. Медики передали дані, використовуючи термінали супутникового зв'язку Starlink, які були таємно ввезені в країну. За даними звіту, який базується на статистиці восьми великих офтальмологічних лікарень та 16 відділень невідкладної допомоги, кількість загиблих коливається від 16 500 до 18 000 осіб. Кількість поранених оцінюється у 330–360 тисяч. Більшість жертв постраждали протягом двох днів найбільш інтенсивної бійні, влаштованої Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та ополченням "Басідж". Лікар Амір Параста, ірансько-німецький хірург та медичний директор Munich MED, який координував збір даних, наголосив на зміні тактики силовиків. Якщо під час протестів 2022 року влада використовувала переважно гумові кулі та дробовики, то нині проти натовпу застосовують зброю військового зразка. Лікарі фіксують кульові та осколкові поранення голови, шиї та грудної клітини, завдані з автоматів Калашникова та кулеметів, встановлених на пікапах. "Це свідомо занижені мінімальні цифри", – зазначає Параста, пояснюючи, що багато поранених уникають звернення до лікарень через страх, що силовики можуть арештувати їх просто з лікарняних ліжок. "Це абсолютно новий рівень жорстокості. Я розмовляв з десятками лікарів на місцях, і вони справді шоковані й плачуть. Це хірурги, які бачили війну. Це геноцид під прикриттям цифрової темряви. Вони сказали, що будуть вбивати, поки це не припиниться, і саме це вони й роблять", – додала вона. Газета також змогла зв'язатися з кількома людьми, яким вдалося втекти з Ірану. Одна людина з Мешхеда сказала, що "в п'ятницю вони обстрілювали всіх. КВІР спокійно цілилися людям в голови". Інший очевидець з міста Кередж сказав, що "снайпери на дахах стріляли людям у потилиці". "Ми йшли, коли раптом кілька людей поруч із нами впали на землю, залиті кров'ю. Коли ми спробували підійти до них, щоб забрати тіла, вони відкрили вогонь по нас", – розповів він. Окрему увагу у звіті приділено кількості травм очей. Від 700 до 1000 протестувальників втратили одне око. Лише в клініці "Noor" у Тегерані задокументовано 7000 травм очей. Свідки повідомляють, що тільки за одну ніч у столиці було проведено понад 800 операцій з видалення очей через влучання дробом. Медики змушені обирати, кого рятувати першим, в умовах катастрофічної нестачі донорської крові. Повідомляється, що силовики в деяких випадках забороняють переливання крові пораненим, а самих пацієнтів витягують прямо з операційних. "Ми боремося годинами, щоб врятувати життя, але втрачаємо пацієнтів, бо їм не дозволяють переливати кров", – розповів один з хірургів у Тегерані. Для приховування масштабів трагедії режим використовує повну інформаційну ізоляцію. Активісти змогли ввезти в країну близько 50–60 тисяч терміналів Starlink, однак користування ними пов'язане зі смертельним ризиком: силовики проводять рейди з виявлення супутникових антен. Серед загиблих – велика кількість молоді віком до 30 років: студенти, спортсмени, митці. Зокрема, підтверджено загибель 28-річного Ясіна Мірзаї, який готувався до вступу в докторантуру Бристольського університету. Його застрелили в голову під час першого ж виходу на протест у місті Керманшах. Що відомо про протести в Ірані Перша хвиля протестів розпочалася 28 грудня 2024 року. Першими на вулиці вийшли торговці Великого базару в Тегерані, протестуючи проти гіперінфляції та знецінення національної валюти. До них швидко приєдналися студенти та молодь із політичними гаслами та вимогами зміни режиму. Протести посилилися після 8 січня, коли син покійного шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців масово виходити на вулиці. У відповідь режим розпочав жорстоку зачистку, вивівши на вулиці озброєні патрулі та заблокувавши зв'язок. 13 січня спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф пригрозив президенту США Дональду Трампу "незабутнім уроком", якщо США завдадуть удару по країні. 17 січня уперше з початку заворушень верховний лідер Ірану Аятола Хаменеї визнав факт загибелі людей, заявивши про "кілька тисяч" убитих. У телезверненні він назвав протестувальників "піхотинцями США" і стверджував, що вони нібито були озброєні бойовими патронами іноземного виробництва. Протестувальники покладали надії на обіцяну Дональдом Трампом підтримку з боку США. Натомість 16 січня Трамп подякував іранському режиму за те, що він "скасував 800 запланованих страт", і заявив, що сам переконав себе не атакувати Іран.
