Серед країн Європейського Союзу тривають суперечки щодо умов спільного запозичення для України на суму 90 млрд євро, зокрема щодо того, на яке озброєння витрачатимуть ці кошти. Про це стало відомо виданню Politico.За даними джерел, деякі європейські країни, на чолі з Францією, хочуть, щоб Україна купувала зброю переважно оборонних промислових підприємств ЄС. Група з 19 інших країн, включаючи Німеччину та Нідерланди, пропонує, щоб Київ також мав можливість купувати необхідні системи з-за меж ЄС, якщо у цьому буде необхідність.Окрім того, Берлін пропонує прив'язати витрати країн-членів на кредит до рівня двосторонньої підтримки, яку вони вже надали Україні. Це означає, що держави, які надали найбільшу допомогу, зможуть отримати переваги у розподілі фінансового навантаження.Німеччина залишається найбільшим донором для України серед європейських країн. Згідно з даними відстеження підтримки Кільського інституту, від 2022 року країна виділила 19,7 млрд євро на військову допомогу.Тим часом Франція виділила 5,9 млрд євро, а Італія – лише 1,7 млрд євро.За даними джерел, щодо цієї пропозиції Берліна згоди серед країн немає. Окремо розглядається питання щодо того, на яку зброю можна буде витрачати кошти.Якщо Україна зіткнеться з обмеженнями на купівлю ключової зброї, як-от систем протиповітряної оборони, які важкодоступні в ЄС, це може загальмувати її військові зусилля.Серед більшості країн є згода щодо пропозиції залучити озброєння, яке виготовляють в Британії, до контрактів, які фінансуватимуться коштом позики ЄС. Згідно з початковою пропозицією Комісії, Україна вже може купувати у США певну зброю, якщо вона недоступна в ЄС.Це питання мають розглянути посли країн на зустрічі у середу, 28 січня.Нагадаємо, у ніч проти 19 грудня саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанта "репараційної позики" у зв'язку з опозицією Бельгії, на чиїй території перебуває більшість заморожених у Європі російських активів.Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися брати участь у цій схемі.
