Наприкінці липня у Чорному морі різко скоротилася кількість суден, доступних для експорту російського вугілля. Через підвищені ризики для судноплавства та проблеми зі страхуванням частина балкерів залишила регіон. Станом на 26 липня кількість вільних балкерів у Чорному морі зменшилася до 97 суден.
Це на 21% менше, ніж місяцем раніше, та на 28% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить огляд Центру цінових індексів, пишуть російські медіа. За даними аналітиків, страхові компанії відмовляються страхувати судна, які заходять до Азово-Чорноморського басейну. Очікується, що середні та великі балкери можуть перейти до інших акваторій.
Частина малотоннажних суден, які не можуть працювати на інших маршрутах, припинила рейси до нормалізації ситуації. Побоювання учасників ринку посилилися після атаки 22 липня на турецький суховантаж, який перевозив вугілля з російського порту Тамань до Трабзона. Галузеве агентство Sxcoal зазначило, що інцидент створив додаткову невизначеність для постачання російського вугілля до країн Середземномор'я.
Протягом тижня нові угоди на постачання вугілля через Чорне море не укладалися. Водночас більшість російських експортерів заздалегідь продали партії, заплановані до відвантаження через чорноморські та балтійські порти до вересня включно. Через це на спотовому ринку виник відносний дефіцит пропозиції.
Проблеми з доступністю флоту спостерігалися також на Далекому Сході. На тлі зростання попиту на російське вугілля в Південній Кореї ставки на перевезення великими суднами за тиждень збільшилися на 5-10% залежно від маршруту. При цьому загальний морський експорт російського вугілля в липні не скоротився.
За даними Kpler, які наводить Sxcoal, Росія експортувала морем 11,45 млн тонн вугілля – на 7,9% більше, ніж у червні, та на 11,2% більше, ніж у липні минулого року. Експерти очікують, що дефіцит суден і подорожчання фрахту погіршать рентабельність російського експорту та можуть спричинити локальні затримки постачань. Найбільш уразливими залишаються південні та західні маршрути, де страхові й транспортні витрати швидше знижують прибутковість експортерів.