Переважна більшість членів Комітету з монетарної політики Національного банку допускає подальше підвищення облікової ставки у 2026 році. Причиною залишається посилення інфляційних ризиків через зростання витрат бізнесу, дефіцит працівників, дорожчу енергію та значні бюджетні видатки. Під час засідання 29 липня дев'ять із 11 членів комітету підтримали підвищення облікової ставки з 15% до 15,5%.
Ще двоє учасників виступали за її збереження на попередньому рівні. Саме рішення регулятора вже було оприлюднене раніше: НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% із 31 липня. Нові матеріали розкривають позиції членів комітету та їхні очікування щодо подальших дій регулятора.
Прихильники підвищення ставки звернули увагу на прискорення базової інфляції. У червні вона зросла до 8,1% у річному вимірі та помітно перевищила прогноз НБУ. Водночас загальна інфляція сповільнилася до 7,2% завдяки сезонному збільшенню пропозиції необроблених продуктів.
Кілька учасників дискусії попередили, що без додаткової реакції Нацбанку інфляція може досить швидко повернутися до двозначного рівня та закріпитися на ньому. Підвищення ставки, на їхню думку, має підтримати привабливість гривневих депозитів та облігацій, стабільність валютного ринку й міжнародні резерви. Серед основних ризиків члени комітету назвали подальше зростання зарплат і виробничих витрат через дефіцит кадрів, розширення бюджетних стимулів, подорожчання пального, попереднє послаблення гривні, а також наслідки російських атак на підприємства, порти та логістику.
Додатковий тиск створює війна на Близькому Сході. За базовими розрахунками НБУ, її прямі та вторинні наслідки можуть додати до інфляції у 2026 році 1,7 відсоткового пункту. Якщо нафта залишатиметься дорожчою за $100 за барель до кінця року, внесок цього чинника може наблизитися до 3 відсоткових пунктів.
Один із членів комітету вважав, що обговорювати потрібно було не збереження ставки, а вибір між її підвищенням на 0,5 відсоткового пункту та більш значним кроком. Зрештою він підтримав помірніше рішення, враховуючи можливий тимчасовий дезінфляційний ефект від проблем з експортом української агропродукції. Двоє членів комітету, які пропонували залишити ставку на рівні 15%, вважають монетарні умови достатньо жорсткими для повернення інфляції до цілі 5%.
Вони звернули увагу на відносно стійкі інфляційні очікування та можливе збільшення пропозиції продовольства всередині країни через труднощі з експортом. За матеріалами: Національний банк України