Росія протягом кількох років вибудовує в Молдові багаторівневу систему політичного впливу, яка поєднує підкуп виборців, нелегальне фінансування, використання православної церкви, дезінформацію, кібератаки та підготовку людей до вуличних заворушень. Такого висновку дійшла The New York Times у розслідуванні, опублікованому 14 серпня. Видання називає Молдову своєрідним полігоном, де Москва випробовує методи гібридного впливу на проєвропейську державу.
За даними NYT, ключовим завданням кампанії було не допустити остаточного закріплення Молдови на європейському політичному курсі. Країна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, офіційно розпочала переговори про членство у 2024-му, а в червні 2026 року Євросоюз відкрив з Кишиневом перший переговорний кластер — з фундаментальних питань, включаючи верховенство права, демократичні інститути та реформу державного управління. Центральне місце в описаній схемі займає мережа втікача молдовського політика Ілана Шора.
Служба інформації та безпеки Молдови раніше заявляла, що в Москві було створено оперативний координаційний центр для впливу на президентські вибори та конституційний референдум 2024 року. За версією молдовської спецслужби, Шор отримав фінансові, медійні, кадрові, логістичні та технічні ресурси для організації цієї діяльності. Одним із наймасштабніших інструментів став прямий підкуп виборців.
Як пише NYT, лише у вересні 2024 року через російський Промсвязьбанк було переведено близько $15 млн для впливу на учасників президентських виборів та референдуму про європейську інтеграцію. Ці дані збігаються з інформацією молдовських правоохоронців: поліція повідомляла, що виявила понад 130 тис. громадян, пов'язаних зі схемою, а гроші надходили через російський банк, який перебуває під міжнародними санкціями. Пізніше масштаби виявлених переказів виявилися ще більшими.
У жовтні 2024 року голова Генерального інспекторату поліції Віорел Чернеуцяну заявив, що за вересень і жовтень через мережу переказів Промсвязьбанку для електоральної корупції було направлено близько $39 млн. За даними поліції, мережа включала 130 територіальних керівників, понад 1,9 тис. відповідальних за окремі дільниці, понад 50 тис. активістів і десятки тисяч рядових учасників. Ще одним каналом впливу NYT називає православну церкву.
За даними розслідування, кілька сотень молдовських священиків їздили до Росії, де для них організовували поїздки, вручали подарунки та банківські картки. Після повернення частина духовенства, як стверджує видання, поширювала антиєвропейські повідомлення та тези, що збігаються з кремлівськими наративами. Інформація про поїздки сотень представників духовенства та отримання ними карток російського банку з'являлася і в інших розслідуваннях.
Зв'язок між російськими структурами та використанням релігійної мережі отримав і офіційне підтвердження з боку ЄС. У червні 2026 року Рада Євросоюзу запровадила санкції проти шести осіб за дії з дестабілізації Молдови. Серед них опинився громадянин Росії Антон Усов.
За даними ЄС, він проникав у церковні структури, координував кампанію впливу через священиків, давав вказівки щодо впливу на парафіян і допомагав проводити платежі через російські канали. Кампанія не обмежувалася грошима та пропагандою. NYT також звертає увагу на підготовку громадян Молдови до силових провокацій.
Йдеться про тренувальні табори в Росії, Сербії та Боснії і Герцеговині, де учасників, за даними розслідування, вчили протистояти поліції, проривати кордони та влаштовувати заворушення. Видання з посиланням на розвідувальні дані пов'язує інструкторів таких груп з російською військовою розвідкою. Сам факт існування таких тренувань підтверджували молдовські правоохоронні органи.
У квітні 2025 року прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю повідомила про передачу до суду справи трьох осіб, які проходили підготовку в Боснії і Герцеговині перед виборами та референдумом 2024 року. За версією слідства, їх готували до масових заворушень, провокування протестів, незаконної протидії силовикам і використання безпілотників. При затриманні було вилучено дрони, обладнання для їх управління та інші технічні засоби.
Окремим напрямом російської кампанії, за версією молдовської влади та NYT, були інформаційні та кібероперації. Служба інформації та безпеки Молдови повідомляла, що в 2024 році виявила мережу, яка систематично поширювала прокремлівські, зокрема пов'язані з війною, наративи через Telegram, TikTok і YouTube. Спецслужба також заявляла про запобігання кібератакам на виборчу інфраструктуру та спроби зірвати роботу дільниць за кордоном за допомогою неправдивих повідомлень про мінування.
Причому подібна діяльність, згідно з європейськими даними, тривала і після виборів 2024 року. Рада ЄС стверджує, що пов'язані з Шором структури брали участь у фінансованих Росією операціях перед парламентськими виборами Молдови у вересні 2025 року. Серед застосовуваних методів Брюссель називає підкуп голосів, дезінформацію, вербування та організацію мереж впливу через зареєстровану в Росії структуру «Євразія».
У червні 2026 року за такі дії було запроваджено нові санкції; загалом під цим режимом обмежень тоді перебували 29 фізичних осіб та п'ять організацій. Таким чином, розслідування NYT об'єднує раніше розрізнені епізоди в єдину картину: замість однієї операції навколо конкретних виборів йдеться про тривалу інфраструктуру впливу, де одночасно використовуються гроші, партійні структури, релігійні організації, соціальні мережі та підготовлені групи для вуличних дій. Значна частина окремих елементів цієї схеми раніше була зафіксована молдовськими правоохоронними органами, спецслужбою та інститутами Євросоюзу.
Москва звинувачення у втручанні в молдовські вибори відкидала. Кремль заявляв, що Росія не втручається у внутрішні політичні процеси Молдови і вважає подібні твердження необґрунтованими. За матеріалами: The New York Times, Служба інформації та безпеки Молдови, Рада ЄС