Німеччина планує придбати крилаті ракети "Барс" української розробки для озброєння Бундесверу. Спочатку німецькі військові мають випробувати невелику партію, після чого Берлін може розмістити значно більше замовлення. Це стане новим етапом співпраці між оборонними підприємствами двох країн, які вже налагодили спільне виробництво українських ракет.
Про це 26 жовтня повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з планами німецької влади. За інформацією видання, угоду про закупівлю першої партії "Барс"можуть остаточно погодити протягом найближчих тижнів. Технічні випробування Бундесвер планує провести на початку 2027 року.
Якщо ракети відповідатимуть вимогам німецьких військових, наступним кроком може стати замовлення кількох сотень одиниць. Водночас остаточного контракту на постачання для Бундесверу поки немає, а його можлива вартість не розголошується. Українські ракети вже виробляють у Німеччині"Барс" – українська розробка з реактивним двигуном, дальність польоту якої залежно від модифікації може сягати 1000 кілометрів.
За даними Financial Times, корисне навантаження окремих версій становить до 105 кілограмів. В Україні цю зброю називають ракетою-дроном, тоді як у Німеччині її розглядають як відносно недорогу крилату ракету. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв про застосування "Барс" для ударів по військових об'єктах і енергетичній інфраструктурі Росії.
За оцінкою дослідника Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіана Гоффманна, перевагою української розробки є значний досвід її бойового використання. Це дозволяє оцінювати характеристики системи на основі практичних результатів, а не лише полігонних випробувань. Виробництво Bars уже налагоджено в Німеччині на спільному українсько-німецькому підприємстві, створеному в межах програми Build with Ukraine.
У жовтні Україна отримала першу партію таких ракет, виготовлених у Німеччині за німецькі кошти. Тепер це саме підприємство може розпочати виробництво і для власних потреб Бундесверу. Якщо закупівля відбудеться, вона стане першим відомим випадком придбання німецькою армією наступального озброєння, розробленого в Україні.
Німеччина шукає дешевшу альтернативу американським ракетамПлани Берліна пов'язані з масштабним переозброєнням Бундесверу та необхідністю швидко наростити запаси далекобійної зброї. Німеччина вже домовилася про початкову закупівлю американських крилатих ракет Tomahawk, однак їхня висока вартість та обмежені виробничі потужності ускладнюють швидке постачання. За оцінками, наведeними Financial Times, одна ракета Tomahawk коштує приблизно 4-6 млн доларів.
Тому німецька влада паралельно розглядає дешевші системи, придатні для масового виробництва. Окрім української "Барс", Бундесвер планує випробувати ракети Anthem американського оборонного стартапу Covenant. Їхня вартість становить приблизно десяту частину ціни Tomahawk.
Один зі співрозмовників FT стверджує, що українська Bars ще дешевша за Anthem. Точної ціни української ракети він не назвав. Німецькі військові не виключають закупівлі обох систем, оскільки недорогі крилаті ракети мають доповнювати більш технологічні й дорогі засоби ураження.
Українські оборонні компанії отримують перспективу виходу на ринок НАТОСпочатку програма Build with Ukraine була спрямована на збільшення виробництва українського озброєння за кордоном. Це дозволяє розширювати потужності та зменшувати ризики знищення підприємств російськими ударами. Однак співпраця поступово виходить за межі постачання зброї безпосередньо для України.
Закупівля Bars для Бундесверу може створити прецедент, коли українська розробка стане частиною арсеналу держави НАТО, а українські виробники отримають можливість виконувати замовлення іноземних армій. Подібний інтерес до українських оборонних технологій демонструють й інші союзники. Зокрема, Данія придбала для випробувань українські наземні роботизовані комплекси Dropla, а американська армія уклала контракт на закупівлю розвідувальних безпілотників Raybird через американський підрозділ української компанії Skyeton.
Таким чином, українські оборонні підприємства поступово переходять від виробництва виключно для власних Збройних сил до потенційної участі в міжнародних програмах переозброєння. За матеріалами: Financial Times, The Kyiv Independent