Українська економіка опинилася в ситуації, коли скорочення виробництва супроводжується прискоренням інфляції. Таке поєднання показників відповідає формальним ознакам стагфляції, однак у Національному банку наголошують, що нинішні проблеми спричинені насамперед наслідками російської агресії. Про це йдеться в матеріалі "Економічної правди", яка проаналізувала останні макроекономічні показники та отримала коментар Національного банку щодо ситуації в економіці.
За даними Держстату, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився на 0,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Відносно попереднього кварталу падіння становило 0,5% з урахуванням сезонного фактора. Водночас інфляція продовжує прискорюватися.
За підсумками жовтня споживчі ціни зросли на 11% у річному вимірі проти 10% у вересні. Стагфляція – це ситуація, коли економічна активність слабшає або скорочується, але ціни продовжують швидко зростати. Для економічної політики таке поєднання створює складну проблему: заходи зі стимулювання виробництва можуть додатково прискорити інфляцію, тоді як жорстке стримування цін здатне поглибити економічний спад.
НБУ пояснив причини погіршення ситуаціїУ Національному банку зазначили, що нинішні економічні процеси мають ознаки стагфляції, однак їх не можна пояснювати лише звичайними коливаннями економічного циклу. Основною причиною погіршення ситуації регулятор називає воєнні шоки, які одночасно обмежують можливості підприємств виробляти продукцію та підвищують їхні витрати. Російські обстріли енергетичних об'єктів, промислових підприємств і складської інфраструктури скорочують виробничі можливості бізнесу.
Блокада морських портів та проблеми з логістикою ускладнюють експорт і збільшують витрати на транспортування товарів. У результаті підприємства виробляють менше, але змушені витрачати більше коштів на електроенергію, пальне, логістику та відновлення пошкоджених потужностей. Частина цих витрат поступово перекладається на споживачів через підвищення цін.
Як повідомляв Курс України, згідно з жовтневим Інфляційним звітом НБУ, лише посилення російських атак і блокада портів погіршать показник реального ВВП у 2026 році приблизно на 1,9 відсоткового пункта порівняно зі сценарієм без цих потрясінь. Додатковий вплив на річну інфляцію оцінюється в 0,7 відсоткового пункта. Економічні прогнози на 2027 рік розходятьсяНаціональний банк прогнозує, що за підсумками 2026 року українська економіка скоротиться на 0,4%, а інфляція прискориться до 12,5%.
У 2027 році регулятор очікує поступового покращення ситуації: ВВП має зрости на 0,4%, а інфляція сповільнитися до 7,3% наприкінці року. Водночас незалежні аналітики припускають, що економічні труднощі можуть тривати довше. За прогнозом KSE Institute, реальний ВВП України скоротиться на 0,3% у 2026 році та ще на 0,6% у 2027-му.
Аналітики пов'язують свій песимістичніший сценарій із тривалими наслідками російських атак, обмеженнями експорту, втратою промислових потужностей і можливим послабленням споживчого попиту. Водночас у KSE Institute очікують, що інфляція залишатиметься вищою за 13% до третього кварталу 2027 року включно. Це означає, що навіть у разі поступового відновлення економічної активності ціновий тиск може зберігатися протягом тривалого часу.
Слабка економіка посилює залежність від міжнародної допомогиЩе одним наслідком економічного спаду стає скорочення потенційних податкових надходжень. За слабшої ділової активності підприємства отримують менше доходів, а державі складніше фінансувати свої видатки за рахунок внутрішніх ресурсів. За оцінками KSE Institute, розрив у фінансуванні державного бюджету України протягом 2026-2029 років може становити $99,5 млрд навіть з урахуванням уже передбаченої підтримки партнерів.
Експерти наголошують, що відновлення економічного зростання залежатиме не лише від стабілізації цін, а й від захисту виробничої інфраструктури, відновлення експорту та залучення інвестицій. Окремою довгостроковою проблемою залишається дефіцит робочої сили, спричинений міграцією та демографічними змінами. Навіть після завершення активної фази війни цей чинник може обмежувати можливості швидкого економічного відновлення.
Таким чином, подальша ситуація в українській економіці значною мірою залежатиме від інтенсивності російських атак, стабільності енергопостачання, відновлення логістики та обсягів міжнародної фінансової підтримки. За матеріалами: Економічна правда, Державна служба статистики, KSE Institute