Президент Дональд Трамп наполягає, що союзники США готові допомогти йому в Ормузькій протоці. Насправді, вони навіть близько не готові. У п'ятницю Великобританія та Франція проведуть саміт для обговорення цього питання на тлі блокади Трампом найважливішого судноплавного шляху біля берегів Ірану.
Однак, за словами європейських чиновників, обізнаних із ситуацією та бажаючих залишитися анонімними при описі приватних обговорень, суттєвого прогресу у формуванні військово-морської місії поки що не досягнуто, і союзники не хочуть розгортати сили доти, доки не буде досягнуто постійного припинення вогню. За словами одного з чиновників, досі переговори були більше зосереджені на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання американо-ізраїльської війни з Іраном, ніж на військових рішеннях, навіть незважаючи на те, що Вашингтон наполягає на конкретних військово-морських зобов'язаннях. Інший чиновник зазначив, що Великобританія та Франція досі не дійшли повної згоди щодо того, як може працювати військово-морська операція, зокрема й щодо ролі, яку можуть зіграти США.
Наразі дипломати хочуть поспостерігати за розвитком непростих мирних переговорів, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію. Це означає, що Трамп, як і раніше, значною мірою самотній у своїх спробах відновити комерційне судноплавство через протоку, життєво важливий водний шлях для постачань енергоносіїв, добрив та інших необхідних товарів. Поки президент не зможе представити здійсненний план з цього питання та припинення війни, союзникам США, ймовірно, буде важко розробити плани щодо надання допомоги, повідомили джерела.«У цьому питанні так багато складних аспектів», — заявив у понеділок президент Фінляндії Александр Стубб , через кілька годин після набуття чинності американської блокади.«Зараз Іран тримає у своїх руках більшу частину козирів».
Іран спочатку закрив прохід — за винятком танкерів, що перевозять власну нафту , — після того, як США та Ізраїль розпочали бомбардування країни наприкінці лютого. Цей крок призвів до різкого зростання світових цін на енергоносії та потрясіння на ринках. У відповідь Трамп вимагав від союзників США, включаючи найбільші морські держави Європи, що входять до Організації Північноатлантичного договору, допомогти знову відкрити протоку — прохання, від якого вони одноголосно відмовилися.
Натомість Великобританія та Франція запустили ініціативу з планування потенційної післявоєнної місії щодо забезпечення безпеки судноплавства через протоку. Відтоді до цієї ініціативи залучено близько 40 країн. Однак, за словами чиновників, планування поки що перебуває на ранній стадії.
За словами офіційних осіб, наразі Великобританія зосереджена на питанні про те, чи слід розгортати вже існуючі в регіоні автономні системи пошуку мін, а не військові кораблі для супроводу танкерів через протоку. Тим часом Франція неодноразово говорила про «систему супроводу». Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що мета полягає у формуванні «мирної багатонаціональної місії, спрямованої на відновлення свободи судноплавства в протоці», але наголосив, що вона буде «виключно оборонною» та «буде розгорнута лише тоді, коли дозволить ситуація».
Участь США у цій ініціативі, яка обговорювалася на зустрічі міністрів закордонних справ країн «Великої сімки» у березні, також викликала розбіжності серед союзників. Франція хоче, щоб будь-яка місія тісно координувалася з Іраном, а це означає, що в ній повинні брати участь лише країни, які не ворогували з Іраном, такі як Індія або інші європейські країни, заявили французькі офіційні особи. Крім того, низка союзників вважає, що роль США буде шкідливою, додав один із чиновників, стверджуючи, що це змусить іранців зайняти занадто оборонну позицію.
Франція та Великобританія, тим не менш, єдині в думці про необхідність мандату Організації Об'єднаних Націй для цієї місії. Однак офіційні особи визнають, що отримати його буде складно, оскільки для цього знадобиться схвалення США, Китаю та Росії. Трамп ускладнив планування, заблокувавши протоку — це спроба скоротити доходи Тегерана від нафти та добитися поступок на мирних переговорах.
Він заявив, що інші країни пропонують допомогу, але поки що ніхто не відгукнувся. Трамп сказав, що надасть більш детальну інформацію у вівторок. У п'ятницю Макрон та прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер проведуть із Парижа відеоконференцію з представниками ширшої коаліції для обговорення останніх подій.
Стармер заявив, що країни будуть наполягати на продовженні переговорів з США та Іраном та обговорювати можливі військові плани після укладення остаточної угоди про припинення вогню. Переважно дипломати вичікують. Хоча багато хто розглядає блокаду, запроваджену Трампом, скоріше як переговорний хід, ніж як прелюдію до ударів по танкерам, вони все ж побоюються ескалації.
Навіть захоплення іранських суден може спонукати Тегеран відновити удари по країнах Перської затоки або чинити тиск на союзних повстанців-хусітів у Ємені, щоб ті порушили судноплавство через Червоне море.«Це війна, в якій кожен робить свій вибір», — сказав Стубб.«Зараз ми всі намагаємося знайти вихід». Джерело: Bloomberg.