Війна навколо Ірану підштовхнула ринок до ширшого висновку: навіть якщо гостра фаза кризи вщухне, нафта може вже не повернутися до звичного для останніх років дешевого й стабільного режиму. Як пише австралійський дослідник Флавіо Макау для The Conversation, проблема вже не лише у короткому шоку пропозиції, а в тому, що постачання нафти стає дорожчим, менш надійним і політично ризикованішим. Навіть після відступу цін нижче 100 доларів за барель вони залишаються вищими за коридор останніх років, що становив приблизно 70-80 доларів.
Найдорожче це відчують не лише водії. Вищі ціни на нафту спершу б'ють по бензину, дизелю та авіапальному, але далі швидко переходять у вартість доставки, логістики й сільського господарства. The Independent окремо наголошує, що добрива є нафтохімічними продуктами, а нафто- і газохімія залучені у виробництві більш як 6 тисяч повсякденних товарів – від ліків, мийних засобів і зубної пасти до фарб, пластику та широкого спектра споживчих виробів.
Окремий удар припаде на будівництво й житло. За оцінкою автора The Independent, дорожчатимуть асфальт, ізоляційні матеріали, фарби, труби, мембрани, композитні вироби, а також саме перевезення цих матеріалів. Це означає, що нафтовий шок не обмежується АЗС: він здатен підвищувати собівартість будівництва, ремонту, продовольства та повсякденного споживання значно ширше, ніж це видно в ціннику на пальне.
Світ, імовірно, адаптуватиметься, але не безкоштовно. Макау вважає, що замість моделі "just in time" (якраз вчасно) країни та компанії дедалі більше переходять до логіки "just in case" (про всяк випадок) – тобто збільшують запаси, інвестують у нові сховища, інфраструктуру й страхування. Це може означати більше тиску на бюджети, субсидії, державне втручання та вищі дефіцити.
МВФ цього тижня також попередив, що вищі ціни на енергію вже гальмують світове зростання і підживлюють інфляцію, а урядам радять уникати широких дорогих компенсацій і натомість діяти точково. Водночас адаптація вже починається: дорожча енергія стимулює економію, частіше використання громадського транспорту, електрифікацію авто й житла, а бізнес – інвестиції в енергоефективність і зелену генерацію не лише з кліматичних причин, а й через ціну. Але навіть на тлі нинішньої стабілізації ринку – Brent близько 98,3 долара, WTI близько 89,9 долара 17 квітня – головна думка дослідника лишається незмінною: світ може звикнути не до дефіциту нафти як такої, а до того, що вона більше не буде дешевою, стабільною і політично нейтральною.
За матеріалами: The Conversation, AP, U. S. Energy Information Administration, МВФ