Російські та білоруські логістичні компанії навчилися обходити санкції Євросоюзу через складні корпоративні структури та формально європейські компанії. Одним із таких прикладів може бути мережа перевізників у Польщі, пов'язана з білорусько-російським бізнесменом Василем Сметаніним. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Robert Lansing Institute.
За даними інституту, у Польщі працює мережа логістичних компаній, які фактично можуть контролюватися російськими та білоруськими власниками, попри санкції ЄС проти перевізників з Росії та Білорусі. Центральною фігурою в цій схемі автори називають Василя Сметаніна – власника білоруської Jenty Spedition та російської SDS Holding. Jenty Spedition є одним із великих логістичних операторів Білорусі, який спеціалізувався на автомобільних перевезеннях між країнами СНД та європейськими ринками.
Щоб легалізувати роботу в ЄС, за версією Robert Lansing Institute, мережа використовує складну структуру за участі австрійського фінансиста Флоріана Кошата та колишньої топменеджерки Сбербанку Юлії Чечет. У схемі також згадуються польські компанії DSPL, Azonik, BIRC Transport і Rezon Trans, австрійська Albereta GmbH та її дочірня Eastin Forwarding Holding. Ключовий механізм – отримання статусу Road Transport Undertaking, тобто компанії, яка має право здійснювати комерційні автоперевезення в ЄС.
За даними інституту, окремі польські компанії, пов'язані з російськими та білоруськими інтересами, отримали такий статус попри санкційні обмеження. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз заборонив російським і білоруським автоперевізникам працювати на території блоку. Вантажні перевезення між Білоруссю та ЄС тепер здебільшого здійснюються через перевантаження або обмін причепами на кордоні.
Санкції мали заблокувати не лише прямий вихід російських і білоруських компаній на європейський ринок, а й спроби обходу через дочірні структури, спільні підприємства або формально європейські компанії. Саме тому в ЄС діють обмеження для перевізників із істотною російською або білоруською власністю. За даними Robert Lansing Institute, польська влада раніше перевірила понад 11 000 транспортних компаній і розпочала процедури відкликання ліцензій у 453 фірм.
Автори матеріалу стверджують, що компанії Azonik, BIRC Transport і Rezon Trans не мали б отримати статус RTU, оскільки були створені та залишаються контрольованими білоруськими або російськими власниками. Проблема не обмежується комерційними перевезеннями. Польща є одним із ключових логістичних хабів для підтримки України, а також важливим транспортним коридором між Західною та Східною Європою.
Доступ пов'язаних із Росією та Білоруссю структур до польського транспортного сектору створює кілька ризиків. Такі компанії можуть зберігати доступ до європейських ланцюгів постачання, отримувати інформацію про вантажопотоки, прикордонні процедури, складську інфраструктуру та вузькі місця в логістиці. У кризовій ситуації такі мережі можуть стати не лише інструментом обходу санкцій, а й джерелом впливу на критичні транспортні маршрути.
Це особливо чутливо для Польщі, через яку проходить значна частина військової, гуманітарної та економічної підтримки України. Robert Lansing Institute наголошує, що публічні дані краще підтверджують саме використання транспортно-логістичних мереж для обходу санкцій, ніж прямий контроль таких компаній російськими або білоруськими спецслужбами. Водночас логістичний сектор є стратегічно важливим і може бути використаний державними структурами Росії чи Білорусі для економічного або політичного тиску.
Для ЄС ця історія показує слабке місце санкційної політики: заборони проти російських і білоруських операторів можуть втрачати ефективність, якщо бізнес-групи з цих країн зберігають доступ до ринку через посередників, номінальних власників і багаторівневі холдинги. З 2025 року в ЄС має застосовуватися новий підхід до відповідальності за санкційні порушення. Директива 2024/1226 вимагає від держав-членів криміналізувати не лише пряме порушення санкцій, а й схеми їх обходу.
Автори дослідження закликають Євросоюз посилити координацію між національними регуляторами та Єврокомісією, провести системний аудит компаній зі статусом RTU і забезпечити прозорість структури власності логістичних холдингів та їхніх дочірніх компаній. Якщо російські та білоруські структури зберігають доступ до транспортного сектору ЄС, це може послаблювати санкційний тиск на Москву і створювати додаткові ризики для логістики, яка підтримує Україну під час війни. За матеріалами: Robert Lansing Institute, Єврокомісія, EUR-Lex