Європейський союз готується до радикального посилення міграційної політики. Рада ЄС та Європарламент досягли попередньої угоди щодо нового регламенту повернення мігрантів, які не мають законних підстав для перебування в блоці. Проте реформа вже спровокувала різку реакцію з боку ООН: Верховний комісар з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що країни Європи не мають права «передавати» свої міжнародні зобов'язання третім державам.
Що таке «return hubs» і чому навколо них спалахнув скандалКлючовим і найбільш спірним елементом нової архітектури європейської безпеки стають return hubs — спеціальні міграційні центри, розташовані за межами Європейського союзу. До цих хабів влада ЄС планує висилати людей, яким офіційно відмовлено у притулку або надано дозвіл на проживання. Передбачається, що такі табори слугуватимуть або кінцевим пунктом перебування, або транзитною зоною перед остаточною депортацією людини на батьківщину.
Офіційний Брюссель підкреслює, що подібні угоди укладатимуться виключно з країнами, які дотримуються міжнародних стандартів і принципу non-refoulement (заборона вислання туди, де людині загрожують тортури або смерть). Правозахисники та структури ООН б'ють на сполох: на практиці проконтролювати дотримання прав людини в офшорних центрах буде вкрай важко. Існує високий ризик того, що мігранти залишаться без доступу до адвокатів і опиняться замкненими в державах, з якими їх нічого не пов'язує.
Європейський ордер і покарання за саботажОкрім вислання до третіх країн, новий регламент радикально змінює внутрішні правила ЄС. Для підвищення статистики фактичних депортацій (яка зараз знаходиться на низькому рівні) вводяться такі заходи: Європейський ордер на повернення: уніфікований документ, який спростить взаємне визнання рішень про депортацію. Якщо одна країна ЄС ухвалила рішення видворити людину, їй буде практично неможливо переїхати до сусідньої європейської держави та запустити процес легалізації заново.
Посилення утримання під вартою: терміни та підстави для затримання мігрантів перед депортацією будуть розширені. Санкції за відмову співпрацювати: якщо мігрант саботує процес повернення (наприклад, приховує документи), його позбавлять частини соціальних виплат, заохочень за добровільний виїзд, а в деяких юрисдикціях можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Чи стосуються нові правила української діаспори?
Прямої загрози для українців, які легально перебувають в ЄС, цей регламент не несе. Люди зі статусом тимчасового захисту (Temporary Protection), чинними робочими або студентськими ВНЖ не є цільовою групою документа. Проте для всієї діаспори цей прецедент слугує важливим маркером глобального зсуву.
Європа зачиняє двері для нелегальної міграції, посилюючи бюрократичний контроль. У цих умовах критично важливо ретельно стежити за термінами дії своїх документів, своєчасно оновлювати адресну реєстрацію та реагувати на будь-які офіційні повідомлення міграційних служб, щоб не опинитися в сірій правовій зоні. Подальша доля реформи залежить від остаточного затвердження та юридико-лінгвістичного доопрацювання.
Прихильники жорсткої лінії впевнені: без працюючого механізму виднорення міграційна політика ЄС остаточно втратить довіру виборців. Проте правозахисники попереджають, що спроба вирішити внутрішню кризу за рахунок створення таборів за межами Європи завдасть непоправного удару по фундаментальних правах людини. За матеріалами: OHCHR, Council of the EU, Euronews, European Union Agency for Fundamental Rights