Після 50 днів протестів і дорожніх блокад влада Болівії намагається повернути контроль над дорогами та постачанням. Уряд домовився з найбільшим профспілковим об'єднанням, але частина campesino та indigenous-секторів продовжує блокування, тому криза в країні поки що не завершена. Болівія переживає одну з найважчих політико-економічних криз останніх років.
Дорожні блокади, протести і сутички паралізували рух між регіонами, порушили постачання палива, продуктів і медикаментів і посилили тиск на президента Родріго Паса. Як пише El País, після 50 днів протестів влада і Центральна робітнича болівійська організація, COB, підписали угоду про pacificación — припинення заходів тиску та початок переговорів за низкою вимог. За даними видання, за час кризи загинули 14 осіб, а понад 300 осіб опинилися під слідством у справах, пов'язаних із протестами.
Угода з COB стала важливим кроком для уряду, але вона не означає повного припинення блокад. Частина campesino та indigenous-груп відмовилася підтримати домовленість і звинуватила профспілкове керівництво у зраді. Ці сектори продовжують перекривати дороги і вимагають подальших поступок від влади.
Криза розгорілася на тлі невдоволення економічною політикою уряду. Протестувальники звинувачують владу у погіршенні рівня життя, зростанні цін, нестачі пального та рішеннях, які, на їхню думку, вдарили по робітниках, селянах і бідних верствах населення. Infobae раніше повідомляло, що президент Родріго Пас підписав закон, який регулює порядок застосування стану виключення.
Сам по собі цей закон не означає автоматичного введення надзвичайного режиму, але дає владі правовий механізм для його активації через окремий декрет і подальше затвердження парламентом. Саме тому ситуація залишається напруженою. Формально уряд робить ставку на переговори та поступове зняття блокад, але наявність закону про стан виключення показує, що влада готує і більш жорсткий сценарій, якщо рух дорогами не вдасться відновити політичними домовленостями.
Для економіки Болівії дорожні блокади стали особливо болісним ударом. Коли дороги перекриваються тижнями, порушується не лише транспорт: дорожчають продукти, зриваються постачання пального, зупиняються підприємства, страждають лікарні, фермери, торгівля та експортні ланцюжки. За даними Financial Times, кількість блокад останніми днями зменшилася, але криза вже завдала країні великих економічних збитків.
Видання пов'язує протести з ширшим невдоволенням економічними реформами, інфляцією, дефіцитом пального та очікуваннями, що уряд може піти на нові заходи для стабілізації фінансів. Для Латинської Америки болівійська криза важлива не лише як внутрішньополітичний конфлікт. Вона показує, наскільки швидко економічне невдоволення може перейти у транспортну блокаду країни, дефіцит базових товарів та загрозу силового сценарію.
Головне питання тепер — чи зможе угода з COB стати початком деескалації. Якщо групи, що залишилися, продовжать блокування, Болівія може знову опинитися перед загрозою жорсткого розгону, нових сутичок та подальшого падіння довіри до уряду. За матеріалами: El País, Infobae, Financial Times