Американська розвідка вивчає можливу причетність Росії до ударів іранських безпілотників по об’єктах ЦРУ в країнах Перської затоки. Москва могла надати Тегерану дані для наведення або технології, які підвищили точність дронів, однак остаточних висновків поки немає. Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, знайомих з оцінками американських спецслужб.
Підставою для перевірки стали висока ефективність і точність атак, а також відоме технічне співробітництво Росії та Ірану. За даними агентства, у березні були уражені щонайменше два об’єкти ЦРУ. Один із них — резидентура американської розвідки, розташована в посольстві США в Ер-Ріяді.
Ще один об’єкт перебував на сході Іраку. Деякі джерела стверджують, що атакованих об’єктів було більше, однак їхня точна кількість і розташування не розкриваються. У внутрішній записці однієї із західних розвідслужб ідеться, що Росія, ймовірно, брала участь у визначенні цілей для ударів по об’єктах ЦРУ.
При цьому частина аналітиків не виключає, що Іран міг атакувати американське посольство загалом, а розташовану там резидентуру уразити випадково. Американські фахівці також перевіряють, чи використовував Тегеран російські розвідувальні дані. Співрозмовники Reuters зазначають, що небагато держав мають можливості для отримання настільки чутливої інформації й водночас зацікавлені в її застосуванні проти США.
Крім того, західні чиновники стверджують, що Москва допомогла Ірану збільшити дальність і точність безпілотників Shahed. Зокрема, Росія могла передати супутникову навігаційну систему «Комета-М», яка стійкіша до радіоелектронних перешкод, ніж іранські аналоги. Аналітики допускають, що вдосконалені дрони застосовувалися під час атаки в Ер-Ріяді.
Кремль раніше заперечував передачу Ірану системи «Комета-М», назвавши відповідні повідомлення неправдивими. ЦРУ відмовилося коментувати розслідування, а представники Ірану, Міністерства оборони Росії та Саудівської Аравії не відповіли на запити Reuters. Підтвердження безпосередньої участі Москви означало б новий рівень російської підтримки Ірану — не лише постачання технологій, а й допомогу під час вибору секретних американських розвідувальних об’єктів у регіоні.