Голова Єврогрупи Кіріакос Пієрракакіс попередив, що затяжне блокування Ормузької протоки може вдарити не лише по цінах на нафту і газ, а й по ширших ланцюгах постачання – від добрив до нафтохімії. Світ може зіткнутися з найбільшою енергетичною кризою в історії, якщо Ормузька протока не буде швидко і повністю відкрита. Про це, за даними Handelsblatt, заявив голова Єврогрупи Кіріакос Пієрракакіс в Афінах.
За його оцінкою, втрати у постачанні нафти і газу можуть перевищити масштаби попередніх енергетичних шоків – зокрема криз 1970-х років і потрясіння після початку повномасштабної війни Росії проти України. Пієрракакіс попередив, що наслідки не обмежаться енергетичним сектором: дефіцит може зачепити добрива, нафтохімічну продукцію та інші важливі сировинні товари. Особливо сильний удар, за його словами, може припасти на Азію, але Європа вже відчуває наслідки через підвищення енергетичних цін.
Для європейських економік це означає ризик нового інфляційного тиску, зростання витрат бізнесу та додаткове навантаження на домогосподарства. Європейська комісія раніше закликала країни ЄС координувати підготовку до можливих перебоїв із постачанням нафти і нафтопродуктів через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. У Брюсселі наголошують, що країни ЄС мають обов'язкові нафтові резерви та плани реагування, але водночас повинні готуватися до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі.
Вразливість Європи залишається значною через залежність від імпорту енергоносіїв. За даними Євростату, у 2024 році ЄС виробляв 43% власної енергії, тоді як 57% покривав імпортом. Найбільшу частку в енергетичному балансі ЄС займали нафта і нафтопродукти – 38%, ще 21% припадав на природний газ.
Пієрракакіс заявив, що ЄС намагається реагувати через цільову і тимчасову підтримку громадян та компаній. Водночас він наголосив, що фіскальні та монетарні заходи мають бути узгодженими, щоб допомога не створила нових макроекономічних ризиків. Для України ця криза важлива не лише через можливий тиск на світові ціни на нафту і пальне.
Подорожчання енергоносіїв у ЄС може вплинути на інфляцію, транспортні витрати, ціни на імпортні товари, аграрне виробництво через добрива, а також на економічну політику європейських партнерів, від яких залежить фінансова і військова підтримка Києва. За матеріалами: Handelsblatt, European Commission, Eurostat