Американська морська блокада іранських портів і Ормузької протоки, яка діє з 13 квітня, посилила ризик, що Ірану забракне місця для зберігання сирої нафти. За даними Al Jazeera, аналіз Kpler, на який також посилалося Bloomberg, показує: якщо блокада триватиме, Іран може вичерпати доступні сховища приблизно за 12-22 дні. Проблема полягає в тому, що блокада обмежує можливість Ірану експортувати нові партії нафти, тоді як видобуток не можна безболісно зупинити миттєво.
За оцінкою Kpler, Іран у березні експортував 1,84 млн барелів на добу, а у квітні – 1,71 млн барелів на добу проти середнього рівня 1,68 млн барелів у 2025 році. Після посилення блокади дедалі більшу частину цієї нафти доводиться залишати в сховищах. Супутникові дані, наведені Columbia Center on Global Energy Policy, показують, що з 13 по 21 квітня запаси іранської нафти зросли більш ніж на 6 млн барелів.
У період з 17 по 21 квітня приріст різко прискорився і сягав близько 1,7 млн барелів на добу. Станом на 20 квітня резервуари на острові Харг, через який проходить основна частина іранського нафтового експорту, були заповнені приблизно на 74% після додаткового надходження близько 3 млн барелів. Для нафтових компаній критичним орієнтиром вважається рівень близько 80% заповнення резервуарів: вище нього зростають операційні, екологічні та безпекові ризики.
Іран уже перевищував цей рівень під час пандемії COVID-19, коли запаси на Харгу наближалися до 90%, але нинішня ситуація відрізняється тим, що обмеження пов'язані не з падінням попиту, а з військово-політичною блокадою експортного маршруту. Аналітик Kpler Мую Сюй вважає, що скорочення видобутку, якщо воно почнеться, спершу буде поступовим, але ризик його прискорення зростатиме у травні. За її оцінкою, наявних наземних сховищ може вистачити приблизно на 20 днів поточного іранського видобутку.
Водночас Іран має додаткову можливість використовувати "плавучі сховища" – танкери, що стоять на якорі; їхня місткість оцінюється приблизно у 127 млн барелів. Навіть тимчасове закриття свердловин може бути дорогим для Ірану. Експерти попереджають, що зупинка видобутку здатна пошкодити підземні пласти через падіння тиску, проникнення води або газу в продуктивні горизонти та зміну руху нафти в резервуарах.
Повторний запуск видобутку також може потребувати ремонту обладнання, очищення трубопроводів і додаткових витрат. Для світового ринку ця історія важлива через роль Ормузької протоки. За даними EIA, у 2024 році через неї проходило близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу – приблизно п'ята частина світового споживання рідкого палива.
IEA оцінює Ормуз як один із найкритичніших нафтових маршрутів світу: у 2025 році через нього проходило близько чверті світової морської торгівлі нафтою, а можливості обходу залишаються обмеженими. Для України ризик полягає в тому, що затяжне скорочення іранського видобутку може довше утримувати високими світові ціни на нафту і нафтопродукти. Це напряму впливає на вартість імпортного пального, дизеля для агросектору, вантажної логістики, будівництва та військових перевезень, а також може посилити інфляційний тиск через подорожчання транспортування товарів.
За матеріалами: Al Jazeera, EIA, IEA, EnergyNow