Різдво Христове – це важливе свято та елемент нашої культури з купою традицій по всій Україні. Не так давно ми відзначали Святвечір 6 січня, а Різдво – відповідно 7. Однак цього року все змінилося.
РБК-Україна (проєкт Styler) розібралося, чому Різдво перенесли на 25 грудня та чи можна святкувати за старим стилем.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: Вікіпедія, матеріал Радіо Свобода, коментар протоієрея Віталія Клоса для РБК-Україна.
Розподіл між християнами
Відомо, що християни західного обряду, тобто римо-католики святкують Різдво 25 грудня. Ви будете здивовані, проте і православні, і католики, і греко-католики відзначають Різдво в один день, але за різними календарями.
На Заході переважно за григоріанським, а от в Україні чинним був юліанський.
Чому стався такий розподіл? У 46 році до нашої ери Юлій Цезар запропонував свій календар замість попереднього римського.
Однак у ньому недолік був у тому, що давні римляни помилися на 12 хвилин із часом, за який Земля робить оберт навколо Сонця. Таким чином за юліанським календарем кожні 400 років додається 3 дні, через що календар "відстає".
Григоріанський календар в Україні
На заміну юліанському розробили григоріанський календар у 1582 році. Однак на українських землях він поширився не відразу. Тоді певна частина території України входила до складу Речі Посполитої, тож там григоріанський календар прижився.
Але ті регіони, які пізніше окупувала Російська імперія, все одно дотримувалися юліанського календаря. І мотиви на це були, звісно що, політичними.
У 1918 році відбулася революція, і Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський, тобто новий календар. Він офіційно почав діяти з 16 лютого, цей день стали вважати 1 березня.
Більшовики також ввели новий календар. Проте церква відмовилася.
Виходить, що люди жили за григоріанським календарем, а церква – за юліанським. Так з'явилися поняття новий і старий стиль відповідно. Різниця між ними становила 13 днів.
Новоюліанський календар
З вересня 2023 року в Україні почав діяти новий церковний календар – Новоюліанський. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році.
Експерти пояснюють, що якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським – кожних 3 323 роки.
Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років. Тобто він найточніший з усіх.
Новоюліанський календар "відмотує" всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:
Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
Різдво – 25 грудня (замість 7 січня)
Щедрий вечір – 31 грудня (замість 13 січня)
Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
Стрітення – 2 лютого (замість 15 лютого)
Івана Купала – 24 червня (замість 7 липня)
Медовий Спас – 1 серпня (замість 14 серпня) тощо
Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.
Раніше ми пояснювали, чи буде гріхом, якщо відсвяткувати Різдво двічі.
Дивіться також графік роботи банків, магазинів і пошти на свята.
