У Франції, Великій Британії та Німеччині популістські та праворадикальні сили вперше в історії одночасно вийшли на перші позиції у соціологічних опитуваннях. Про це пише The Wall Street Journal.Праві партії вже перебувають при владі в Італії, Нідерландах і Фінляндії, однак цього року тенденція набула особливої ваги, адже охопила провідні економіки континенту. Аналітики попереджають, що навіть якщо вибори ще не скоро, три держави можуть зіткнутися з політичною нестабільністю.Експерти вважають, що основними причинами зростання підтримки крайніх правих партій є міграція та зниження рівня життя.У Франції партія Національне об'єднання з початку року стабільно лідирує в рейтингах. Опитування показало, що молодий соратник Марін Ле Пен — Жордан Барделла — має найвищий рівень підтримки (36%), і саме кандидат від Національного об'єднання — він чи Ле Пен — здобуде перемогу в першому турі президентських виборів. Водночас рейтинг чинного президента Емманюеля Макрона становить 24%, проте він не може балотуватись на наступні вибори, оскільки вже обіймає посаду другий термін.У Великій Британії партія Reform UK на чолі з Найджелом Фараджем за останні пів року різко підвищила рейтинги і тепер випереджає як правлячих лейбористів, так і консерваторів.У Німеччині Альтернатива для Німеччини (AfD) з початку року йде нарівні з Християнсько-демократичним союзом канцлера Фрідріха Мерца, а останнім часом навіть трохи випередила його, за даними інституту Forsa. Це сталося на тлі рецесії та невдоволення економічною політикою уряду.Як і в США, європейські виборці зіткнулися з подвійним тиском — рекордною міграцією та різким стрибком цін після пандемії. Хоча інфляція вже знизилася, рівень цін залишився високим, а економічне зростання практично відсутнє. Це, за словами аналітиків, створює відчуття застою і підриває довіру до традиційних еліт.Французьке Національне об'єднання активно використовує занепокоєння виборців: падінням життєвих стандартів і дискусіями навколо впливу мусульманської громади на секулярні цінності країни. Партія з маргінального руху перетворилася на найбільшу політичну силу в Національних зборах, хоча поки що не отримала контроль над урядом.У Великій Британії рекордні міграційні потоки — як легальні, так і нелегальні — створили додатковий тиск на прем'єра Кіра Стармера. З 2021 по 2024 рік до країни легально прибули понад 4,5 млн людей, а десятки тисяч щороку нелегально перетинають Ла-Манш. Лише з початку 2024 року до кінця серпня кількість таких випадків сягнула 29 тисяч. У деяких містах навіть відбулися протести проти розміщення мігрантів у готелях за державний кошт.У Німеччині ситуація парадоксальна: міграційні потоки знизилися, але AfD наростила підтримку. Падіння довіри виборців пов’язують з тим, що, незважаючи на податкові реформи та інвестиції в інфраструктуру, економіка скоротилася на 0,3% у другому кварталі, продовживши дворічну рецесію.AfD виступає за депортацію нелегальних мігрантів, вихід Німеччини з ЄС і відмову від євро (валюти), перегляд політики пам’яті щодо Голокосту і заперечує антропогенний характер кліматичних змін. Партія також закликає обмежити соціальні виплати для іноземців і підвищити пенсії. Деякі її лідери відкрито симпатизують Росії та Китаю, виступаючи за відновлення енергетичних зв’язків з Москвою. Незважаючи на критику, партія отримала підтримку з боку соратників Дональда Трампа, зокрема Джей Ді Венса та Ілона Маска.Перед виборами в лютому AfD зробила акцент на економічних темах, що допомогло їй залучити нових прихильників серед робітничого класу і жителів економічно занепалих регіонів на заході країни, зокрема в Рурському басейні.
