Європейський Союз міг би співпрацювати з Радою миру, заснованою президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, якщо б її роль обмежувалася врегулюванням ситуації у Секторі Газа, як визначено резолюцією РБ ООН.Про це заявила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас на полях саміту лідерів ЄС 22 січня.ЄС зможе працювати з Радою миру Трампа лише якщо її діяльність буде обмежена мандатом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй."Ми хочемо працювати заради миру на Близькому Сході, і ми хочемо, щоб ця Рада миру була обмежена резолюцією Ради Безпеки ООН, як це було передбачено", – заявила Каллас.Вона нагадала, що створення Ради миру щодо Сектору Гази було передбачене резолюцією Ради Безпеки ООН – "але на обмежений час до 2027 року". Крім того, у резолюції "був описаний чіткий шлях того, як палестинці візьмуть владу". "Отже, якщо ми звузимо її (Ради миру – "ЄП") застосування до Сектору Гази, як це й планувалося, тоді ми також зможемо з нею працювати", – підкреслила Кая Каллас.Як повідомлялося, 17 листопада 2025 року Рада Безпеки ООН затвердила резолюцію на підтримку Комплексного плану припинення конфлікту в Секторі Гази, про який президент США Дональд Трамп оголосив 29 вересня. Документ був схвалений 13 країнами-членами Ради Безпеки; Китай та Росія утримались. Резолюція зокрема передбачала створення перехідної адміністрації під назвою "Рада миру", яка має координувати зусилля з відновлення Гази, включаючи доставку гуманітарної допомоги.Всупереч цьому, Дональд Трамп створює Раду миру щодо Гази під ширшою парасолькою своєї Ради миру, для участі у якій президент США збирається вимагати від держав по мільярду доларів.Трамп запросив до членства у Раді миру низку європейських держав, Канаду, а також Росію і Білорусь. Серед запрошених до Ради також є й Україна. Проте президент Володимир Зеленський заявив, що Київ може розглянути членство в організації лише після завершення війни, адже серед запрошених є Білорусь та Росія.Очільник Кремля Владімір Путін заявив, що готовий зробити внесок у Раду миру коштом заморожених у Сполучених Штатах російських активів.
