12-денна війна між Ізраїлем та Іраном змінила баланс сил у регіоні. Найбільшу загрозу тепер несе не Іран, а загострення суперництва між Туреччиною та Ізраїлем — двома союзниками США з протилежними амбіціями. Про це йдеться у матеріалі FT. «Не існує палестинської, ліванської, сирійської, єменської чи іранської проблеми – але безперечно існує проблема Ізраїлю», – заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на саміті Організації ісламського співробітництва. За даними видання, це свідчить про зміну ставлення Анкари до Ізраїлю: від колишнього союзника до відкритого супротивника. Зазначається, що в Туреччині все більше політичних голосів, зокрема союзник президента Ердогана Девлет Бахчелі, звинувачують Ізраїль у спробі «оточити Анатолію» та дестабілізувати Туреччину. Такі заяви більше не залишаються лише у таблоїдній площині, а стають частиною риторики державних структур та провідних медіа. В Ізраїлі, у свою чергу, зростає занепокоєння через вплив Туреччини. Дехто вважає її довгостроковою загрозою, «небезпечнішою за Іран», а публічна підтримка ХАМАСу з боку Ердогана викликала жорстку реакцію з боку уряду прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху та стимулювала активізацію контактів Ізраїлю з сирійськими курдами, яких Анкара вважає ворожими силами. Суперництво має як ідеологічний, і геополітичний характер. Анкара просуває програму Віку Туреччини, яка поєднує ісламістський популізм та націоналізм. Водночас ізраїльська праворадикальна коаліція дотримується курсу на військову перевагу у регіоні. Як стверджує видання, найближчою ареною конфронтації може стати Сирія. Після краху режиму Башара Асада наприкінці 2024 року обидві країни намагаються впливати на формування нового порядку. Туреччина підтримує союзників, які зараз перебувають при владі, і контролює значну частину північної Сирії. Ізраїль, у свою чергу, посилив авіаудари та підтримує автономію курдських та дружніх формувань. У квітні ізраїльські військові завдали удару по об'єкту, де мала розміститися турецька база. Хоча між країнами діє військова гаряча лінія, дипломатичні контакти залишаються замороженими. Анкара зробила висновки з війни Ізраїлю з Іраном, що знищення ізраїльськими силами іранського військового керівництва стало свідченням переваги у сфері повітряної війни та розвідки. Туреччина прагне ліквідувати свої слабкі місця. Financial Times зазначає, що президент США Дональд Трамп, який має робочі відносини як з Нетаньяху, так і з Ердоганом, може зіграти роль у стримуванні ескалації. Проте, навіть припинення війни в Газі навряд чи зупинить довгострокове загострення між Туреччиною та Ізраїлем. За десятиліття обидві країни були стратегічними союзниками США та опорами регіональної стабільності. Сьогодні ці дві сили дедалі більше вступають у пряму конфронтацію. З ослабленням Ірану саме турецько-ізраїльське суперництво може стати наступним викликом для Близького Сходу.
